Теорія права і держави: Підручник.
- Автор: Скакун Ольга Федорівна
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Алерта
- ISBN: 978-617-566-012-6
- Жанр: право
Электронная книга - «Теорія права і держави: Підручник.». Краткое содержание книги:
Для студентів, курсантів, магістрантів, аспірантів, ад’юнктів, викладачів навчальних закладів юридичного профілю, а також тих, хто цікавиться проблемами загального вчення про право і державу.
Види зловживання правом за суб’єктивною стороною:
• необережне - вчиняється без наміру, але об’єктивно спричиняє настання шкоди (відмова члена сім’ї наймача житлового приміщення без наміру та будь-яких причин дати згоду на його обмін);
• навмисне - вчинене з наміром нашкодити іншій особі; найбільш відомим видом зловживання цивільним правом є шикана, що полягає у здійсненні навмисних дій в галузі договірних, зобов’язальних та інших цивільно-правових відносин з наміром заподіяти іншій особі майнову шкоду (зменшення або втрата доходу потерпілим) та моральну шкоду (зазіхання на гідність, ділову репутацію тощо).
При зловживанні суб’єктивним правом поведінка суб’єкта права полягає в створенні ситуації, яка лише має видимість законної. Особа, чиї права і законні інтереси порушені, почувається особливо неспроможною і беззахисною. Довести зловживання суб’єктивним правом дуже складно або просто неможливо. Залежно від обставин конкретної справи настають такі наслідки зловживання правом: визнання його наслідків недійсними, заборона дій, припинення здійснення суб’єктивного права без його позбавлення тощо. Запобігання і припинення зловживання правом входить до компетенції всіх державних органів. Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними виявами правової поведінки, що завдають шкоди особі, суспільству, державі.
Зловживання правом слід відрізняти від перевищення прав (неналежного здійснення прав).
§ 4. Об’єктивно протиправне діяння
Об’єктивно протиправне діяння - протиправне соціально шкідливе діяння (дія або бездіяльність) особи, що не становить складу правопорушення, але здобуває негативне реагування держави у вигляді примусових заходів. Це, як правило, діяння неделіктоздатних осіб, а також невинні діяння деліктоздатних осіб (випадкові дії, що мають зовнішні ознаки правопорушення, але позбавлені елемента вини - «казус»).
Об’єктивно-протиправне невиконання особою юридичного обов’язку щодо додержання встановлених заборон і виконання обов’язків є правовою аномалією. Зовні правові аномалії виражаються у конфлікті між волею суб’єкта права і волею, закріпленою в нормах права, але їх не можна зводити до правопорушень, хоч вони можуть перерости в них.
Ознаки об'єктивно протиправного діяння:
1) суперечність з нормами права;
2) наявність лише об’єктивних ознак такого діяння як правопорушення, насамперед шкідливості, що виражається в нанесенні шкоди інтересам, котрі охороняються і захищаються правом;
3) відсутність або суб’єкта правопорушення або/та суб’єктивної сторони (вини) і, отже, складу правопорушення. Так, заподіяння шкоди малолітньою дитиною не є правопорушенням, хоч юридичні наслідки полягають у застосуванні юридичної відповідальності до батьків або опікунів; заподіяння шкоди людиною, що перебувала у стані неосудності чи обмеженої осудності, не є правопорушенням, але передбачає застосування до неї примусових заходів медичного характеру;
4) негативне реагування держави шляхом застосування примусових заходів такого змісту: а) відшкодування матеріального збитку і моральної шкоди (визнання угоди недійсною з поверненням сторін до первиною майнового стану; примусове вилучення майна з чужого незаконного володіння (віндикація); стягнення боргу). Такі заходи застосовуються не для засудження і перевиховання особи, котра невинно заподіяла шкоду, а для відновлення нормального стану правових відносин через стимулювання особи до виконання покладених на неї обов’язків; б) примусові заходи виховного впливу, наприклад, щодо неповнолітніх осіб - застосовуються як альтернатива кримінальної відповідальності; ці заходи не містять мети покарання внаслідок недієздатності неповнолітніх осіб, а спрямовані на їх перевиховання; в) примусові заходи медичного впливу - сприяють попередженню здійснення суспільно небезпечних діянь особами, котрі перебувають у стані неосудності або обмеженої осудності. Приклади: на підставі судового рішення примусове лікування хворого на наркоманію, який ухиляється від добровільного лікування або продовжує вживати наркотичні засоби; надання амбулаторної психіатричної допомоги; поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, у спеціальну лікувальну установу з метою обов’язкового лікування, що є попередженням здійснення нею суспільно небезпечних діянь.
Отже, об’єктивно протиправні діяння, тобто діяння неделіктоздатних суб’єктів (неповнолітніх осіб і осіб, визнаних судом неосудними) не кваліфікуються як правопорушення, оскільки вони не здатні усвідомити свою вину. Суб’єкт об’єктивно протиправного діяння не є суб’єктом юридичної відповідальності.