Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба
- Автор: Коллектив авторов, Толочко Пётр Петрович
- Год: 1998
- Язык: украинский
- Год: Інститут археології НАН України
- ISBN: 966-02-0726-3
- Жанр: История
Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба». Краткое содержание книги:
Для істориків, археологів, усіх, хто цікавиться історією України.
До винятково цікавих пам'яток боспорського художнього ремесла належать ажурні рельєфи саркофагів, вирізані з дерева, від яких збереглися окремі фрагменти[1145] з зображенням різних міфологічних сюжетів. У їх виконанні майстри не сліпо наслідували грецькі традиції, перетворивши скульптурні мотиви на орнаментальну схему з плоскими, декоративно розташованими фігурами. Звертають увагу перебільшено-патетичні гіпсові маски пантикапейських саркофагів, які відігравали роль апотропеїв у потойбічному світі. Яскраво розмальовані, як і різноманітні фігурки божків, вони свідчать про своєрідну, характерну тільки для митців Боспору, декоративну майстерність, й дають змогу простежити особливості умовно-декоративного стилю.
В античних містах Північного Причорномор'я розвивалося й мистецтво різьби по кістці. Майже в кожному з міст знайдено різноманітні тесери й шашки, найчастіше із зображеннями чоловічих і жіночих голів, фігурки Афродіти, які були ручками дзеркал та інших предметів, накладні пластинки з рельєфними зображеннями як прикраси шкатулок і меблів, підвіски-амулети у вигляді умовно-схематичних чоловічих фігурок[1146]. У цілому в прикладному мистецтві поступово вироблявся свій стиль і свої композиційно-художні рішення, в яких втрачалася гуманістична суть мистецтва.
В системі ідеологічних уявлень населення північнопонтійського античного світу у перші століття нової ери відбулися значні зміни, хоча тут найбільшою мірою зберігалися давні еллінські традиції. Релігія як складова частина суспільно-культурного життя й основа моралі залишалася найважливішим елементом ідеології. Політична переорієнтація держав Північного Понту на Римську імперію, її воєнна сила і безпосередня присутність різних за етнічним походженням римських солдатів, які принесли з собою відмінні від грецьких культи божеств, а також тісніші взаємовідносини з Малою Азією, відбились на розвитку релігії. Проте в кожній з держав, відповідно до характеру політичного устрою, інтенсивності зв'язків з римськими провінціями вона мала своєрідні риси. В деяких аспектах у перші століття нової ери ще виразніше простежується різниця в шануванні тих чи тих божеств у монархічному Боспорі й у демократичній Ольвії.
Хоч римська політика щодо північнопонтійських греків у сфері релігії і не виявлялася в примусовому відправленні чи нав'язуванні того чи іншого культу, проте різноманітні філософські вчення, своєрідні релігійні вірування східної орієнтації з їхнім містицизмом і складною знаковою символікою, численні культи божеств малоазійського, іранського, єгипетського, фракійського, провінційно-римського походження так чи інакше проникали в Північне Причорномор'я. Поширився також культ римських імператорів, який ніде у Північному Причорномор'ї не відігравав такого ідеологічного значення як на Боспорі.
Боспорські царі, починаючи з Котіса І, в офіційних документах долучали до свого імені за римським звичаєм імена Тіберія і Юлія [КБН, 41, 42, 44, 53, 982, 983, 1047, 1118, 1122][1147]. А з часу Котіса І вони вже виступали як пожиттєві верховні жерці (архієреї) в культі римських імператорів. У боспорських містах встановлювалися монументальні статуї обожнених правителів, їх величали тут «установниками», «спасителями і благодійниками», «володарями всього Боспору» і т. п. У найбільших містах споруджувалися храми і вівтарі, влаштовувалися гладіаторські бої. Водночас тут обожнювали власних царів: такі дані відомі про Аспурга і Савромата І. Але оскільки імператорський культ мав підкреслювати лояльність боспорських царів до Риму, то він не набув масового поширення серед основної маси населення, як і в інших містах.
Ще за правління Тіберія Августа один з відомих ольвійських діячів — Абаб, син Каллісфена, встановив в Ольвії портик на честь цього імператора та Демоса [IOSPE, І2, 181]. Після входження міста до складу Римської імперії тут були встановлені статуї Гети і Каракалли [IOSPE, І2, 199], збудовані лазня та храм греко-єгипетських божеств з присвятою їх відповідно Септимію і Олександру Северам [IOSPE, I2, 174, 184]. Так само із зовнішньополітичною діяльністю й інтересами представників соціальної верхівки цей культ пов'язувався в Херсонесі. В Тірі відправляли культ римського Геркулеса, образу якого на монетах надавали портретні риси Антоніна Пія, Коммода, Септимія Севера та його синів, Олександра Севера[1148].
1145
Иванова А. П. Художественные изделия из дерева и кости // АГСП. — М., 1955. — С. 418 и сл.
1146
Иванова А. П. Художественные изделия... — С. 432—436.
1147
Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — С. 328—329; Блаватский В. Д. Античная история и археология. — С. 191—195.
1148
Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ. соч. — С. 110.