Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 1
- Автор: Лавкрафт Говард Филлипс
- Год: 2002
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Жупанського
- ISBN: 978-966-2355-69-7
- Переводчик: Остап Українець
- Жанр: Детская проза
Электронная книга - «Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 1». Краткое содержание книги:
Тож Джин полетів назад на свій рогатий місяць, а Демон все ще уважно дивився на маленьку мавпочку, що сиділа на дереві посеред руїн двору.
Старий Вар’ят
Більярдна Шіхена, яка прикрашає одну з невеличких алей у самому серці чиказького складського округу — місце не з найприємніших. Її повітря, перенасичене тисячами запахів, які Колрідж свого часу почув у Кьольні, дуже рідко пронизувало очисне сонячне проміння; та все ж воно продовжувало сперечатися за панування у приміщенні з їдким димом від незлічимих дешевих цигарок і сигар, який клубочиться з шорстких губ незлічимих мужлаїв, які не вилазять звідти ні вдень, ні вночі. Та це не заважає популярності Шіхена, і на це є причина — причина, очевидна для будь-кого, хто б спромігся детальніше обміркувати, що то за постійний сморід. Опріч диму і нудотної духоти там витає аромат, колись знайомий мешканцям краю, але зараз, на щастя, засуджений на вигнання едиктом урядових доброчинців — аромат міцного, лютого віскі — чудового представника забороненого плоду від сього року божого 1950.
Заклад Шіхена — визнаний центр чиказької підпільної торгівлі алкоголем і наркотиками, і через те почуває певний ґонор, який поширюється навіть на задрипаних його завсідників; та донедавна більярдну відвідував чоловік, на якого не ширився цей ґонор, — чоловік, який розділяв занедбаність і бруд цього місця, але не його значущість. Його називали Старим Вар’ятом, і він був найзлославнішим суб’єктом навіть серед такого ганебного оточення. Багато хто намагався вгадати, яким він був раніше, бо коли він напивався до певної межі, його манера говорити спричиняла вселюдне зчудування; але те, ким він став, не викликало жодних запитань — Старий Вар’ят втілював геть усі можливі відтінки жалюгідного виду, відомого як «волоцюга» або «приблуда». Ніхто не пам’ятав, коли він з’явився. Якось уночі він, мов скажений, увірвався до Шіхена, з піною на губах, вимагаючи віскі і гашишу; і, погодившись навзамін виконувати різну роботу, назавжди осів там, миючи підлогу, вичищаючи плювальниці й дзеркала і виконуючи сотню схожих лакейських обов’язків в обмін на випивку й наркотики, які підтримували його живим і при глузді.
Говорив він мало, і то зазвичай жаргоном; але час від часу, коли незвично щедра порція віскі запалювала йому мозок, з нього лилися потоки нерозбірливих багатоскладових слів і обривків пишномовної прози та поезії, які викликали у деяких відвідувачів припущення, що свого часу він знавав кращі дні. Один його симпатик — боржник-утікач — регулярно приходив з ним побесідувати і з тону його розмови припустив, що за ліпших часів він був письменником або професором. Та все ж єдиним суттєвим ключем до Вар’ятового минулого була вицвіла світлина, яку він увесь час носив із собою — молодої жінки зі шляхетними, витонченими рисами. Іноді він виймав її з потертої кишені, обережно розгортав тонкий папір, у який вона була загорнута, і годинами пильно вдивлявся у неї з виразом невимовного смутку і ніжності. Це точно не був портрет людини, з якою міг би знатися волоцюга, — це була пані з гідністю і гарними манерами, зодягнена у вишукану сукню моди тридцятилітньої давнини. Старий Вар’ят на вигляд і сам належав до минулого, його чудернацьке вбрання мало всі ознаки антикварності. Він був височенний, мабуть, вищий за шість футів[17], хоча його сутулі плечі приховували його зріст. Його брудне сиве волосся, яке випадало жмутами, ніколи не бачило гребінця; а худе обличчя вкривали запущені кострубаті зарості, що ніби назавжди залишилися на стадії щетини — ніколи не голеної, — а втім, недостатньо довгої, щоб стати поважною бородою. Це обличчя, скоріш за все, колись теж мало шляхетні риси, але розгульне життя залишило на ньому незгладимі сліди. Колись раніше — років у тридцять — він був, вочевидь, огрядним, та зараз від цього й сліду не залишилося; він був худий, як смерть, шкіра під каламутними очима і на щоках потемніла й обвисла. Загалом, видовище було не з приємних.
15
В оригіналі гра слів. У сполученні sob story слово sob можна перекласти і як sober — тверезий, оскільки дія відбувається під час «сухого закону».
16
Марк Лоллій Павлін (55 р. до н.е. — 2 р. н.е.) — політичний діяч Римської імперії, полководець, прибічник першого римського імператора Октавіана Авґуста.
17
Приблизно 186 см.