Проблема трьох тіл
- Автор: Цысинь Лю
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Book Chef
- ISBN: 978-966-993-088-0
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Проблема трьох тіл». Краткое содержание книги:
Всі ці події описані після короткого екскурсу в історію «культурної революції» у Китаї, звідки і починається історія однієї із героїнь роману. Фантастика від китайського автора в українському перекладі має продовження в наступних двох книгах трилогії.
— Вони теж «товариші». В усякому разі, тут усі так один до одного звертаються, — прошепотів Ши на вухо Ван Мяо, тицяючи сигаретою в чотирьох іноземців. У безладді, що панувало, добра спостережливість Ши справила на Ван Мяо певне враження.
— Да Ши, загаси свою сигарету. Тут достатньо накурено, — мимохідь проказав генерал Чан, гортаючи документи. Він назвав Ши Цяна його прізвиськом — Великий Ши.
Ши, який тільки-но закурив, озирнувся навколо, але не побачив попільнички. Зрештою, незважаючи на протести «товаришів», кинув недопалок у чайну чашку. Скориставшись моментом, Ши підняв руку і, не чекаючи доки Чан дасть йому слово, голосно промовив:
— Генерале, у мене вимога, аналогічна до попередньої: я хочу паритету в доступі до інформації.
Генерал Чан підняв очі від документів:
— Ніколи в історії не було військової операції з паритетним доступом до інформації. Я сподіваюся, запрошені експерти й учені розуміють: ми не можемо надати більше інформації про те, що відбувається.
— Однак ми — не вчені, — відповів Ши, — поліція із самого початку брала участь у роботі штабу. Але в нас досі немає уявлення, із чим ми маємо справу. Ви й далі відтісняєте поліцію від проведення розслідування: ви от-римуєте всю необхідну від нас інформацію про методики і результати ведення слідства, а потім одного за одним виводите з-поміж присутніх на засіданнях штабу.
Кілька з присутніх офіцерів поліції зашикали на Ши, закликаючи того заткнутися. Поведінка і манера розмови Ши з людиною рангу генерала неабияк здивувала Ван Мяо, але ще більше його здивувала відповідь.
— Да Ши, я дивлюся твої старі, ще армійського періоду, проблеми нікуди не зникли. Ти вважаєш, що можеш говорити від імені поліції? Через твій жахливий послужний список тебе на кілька місяців усунули з посади, а незабаром узагалі звільнять зі штату у зв'язку з порушенням присяги. Але я ціную твій досвід ведення розслідувань в умовах мегаполісу. Ти повинен цінувати отриману можливість.
— Отже, я тут працюю в надії спокутувати свої гріхи? Мені здавалося, що ви вважали всі мої методи роботи безчесними і незаконними, — продовжував Ши в тому самому зухвалому тоні.
— Але результативними, — кивнув Чан. — Усе, про що ми дбаємо зараз, — чи дають методи результат. Під час війни ми не можемо бути надто перебірливими і скрупульозними.
Британський полковник раптово виявив розуміння розмовної китайської — він кивнув і додав англійською:
— To be or not to be...
— Що він сказав? – запитав Ши у Ван Мяо.
— Нічого, — відмахнувся Ван Мяо. Люди, які оточували його, здавалося перебувають у колективному маренні. Під час війни? Яка війна? Він обернувся, щоб подивитися у величезні вікна залу, що займали всю зовнішню стіну — від стелі до підлоги. На відстані він бачив житлові околиці Пекіна: під весняним сонцем дорогами мчав потік автомобілів, хтось гуляв із собакою на галявині, діти, які гралися...
Що реальніше: світ зовні чи світ усередині цих стін?
— Останнім часом атаки противника здійснюються з новою силою, — продовжив генерал Чан. — Мета колишня — еліта світової науки. Будь ласка, ознайомтеся з переліком імен у розданих матеріалах.
Ван Мяо, діставши документи з конверта, побачив, що текст на першій сторінці надруковано великим шрифтом: китайські імена ієрогліфами й англійські латиницею упереміж. Найімовірніше, документ готували поспіхом, і не було часу коригувати.
— Професоре Ван, ви ознайомилися зі списком, вам відомі якісь із цих імен? — запитав генерал Чан.
— Я знайомий із трьома людьми зі списку. Усі троє — видатні вчені; проведені ними дослідження були в авангарді наукової думки у галузі фізики, — відповів Ван Мяо трохи неуважно. Його очі спинилися на останньому імені у списку. Йому здалося, що ці два ієрогліфи відрізнялися від решти тексту шрифтом і насиченістю кольору чорнила, немов були додруковані окремо. Як її ім'я могло опинитися у списку? Що з нею сталося?
— Ви були знайомі? — Ши ткнув в ім'я товстим прокуреним пальцем, забарвленим нікотином у жовтий колір. Ван Мяо нічого не відповів.
— А, значить, не були. Але хотіли б, так?
Тепер Ван Мяо стали зрозумілі мотиви генерала Чана щодо залучення до команди цієї людини, яка раніше вже служила під його керівництвом в армії. Ши, незважаючи на свої вульгарні манери, володів гострою, як бритва, спостережливістю. Може, він і не добрий поліцейський, у класичному розумінні, але професіонал до мозку кісток.