Нові пригоди Електроніка
- Автор: Велтистов Евгений Серафимович
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: "Школа"
- ISBN: 966-661-446-4
- Переводчик: Микола Видиш
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «Нові пригоди Електроніка». Краткое содержание книги:
Створений фантазією письменника Євгена Велтистова «електронний хлопчик» Електронік давно став одним із найулюбленіших героїв дітвори у багатьох країнах світу. У повістях «Переможець неможливого» і «Нові пригоди Електроніка» всюдисущий «хлопчик із чемодана» не лише активно допомагає своїм друзям створювати грандіозний проект майбутнього — «Космічний корабель «Земля», але й встигає закохатися.
— Елементарно, — відповів Синиця, — шляхом різних пригод, пов’язаних в основному з транспортом. Між іншим, у всій цій історії важливо те, що самою Свєтловою та її винаходом зацікавився дуже великий учений… Я вам усе розповім, коли одужаю.
Шосте квітня
ТАК ЗАГИНУЛО МІСТО ПОМПЕЇ
По класу повзли чутки: «Макар закохався!»
Усі крадькома поглядали на Макара Гусєва, підморгували один одному. Дівчатка хихикали.
Гусєв сидів нерухомо, дивився невидющими очима на дошку. Все його обличчя було хрест-навхрест заліплене пластирем. Коли Таратар запитав, що означають ці таємничі знаки, Макар буркнув: «Подряпався. Електропроводка…» Клас поділився на два табори. Одні мужньо захищали гіпотезу про електропроводку, згадували різні випадки із свого життя, демонстрували давні подряпини й шрами. А дівчатка, певна річ, висунули свою гіпотезу, дуже близьку до дійсності…
За широкою спиною Гусєва сидить той, хто знає відповідь на питання, яке хвилює всіх. Але він нікому не скаже — прямий, блідий, з міцно стуленими губами Сироїжкін, бо й сам не може зрозуміти.
Учора ввечері Сергій побачив у дворі Майку Свєтлову й зраділо гукнув її: він хотів розповісти про Наднову. Все-таки вона спалахнула! На світанку, коли астрофізик міцно спав, щасливця розбудив дзвоник Електроніка: на далекому Юпітері Рессі зафіксував спалах! Через увесь космос від далекого Юпітера мчала хвилююча новина. Електронік точно запам’ятав інформацію, взяв пакет з фотопапером і пішов у темну кімнату. А через годину Сергій тримав у руці фотографію: темне зоряне тло, і в центрі — яскрава точка, яка на кілька хвилин затьмарила всіх сусідок. Хвилини жила Наднова Сироїжкіна, проте в точній відповідності з розрахунками.
Майка в білій шапочці пробігла повз Сергія, і він здивовано помітив, що прямує вона до Макара Гусєва, який ганяв шайбу. Макар привітливо махнув ключкою. Майка підійшла до Макара впритул і трагічним голосом запитала:
— Ти живий?
Розгублений Макар не встиг відповісти, тільки скрикнув, коли дівчисько подряпало його. Потім Майка схлипнула і втекла.
— Чого це вона? — тупо запитував Макар, витираючи обличчя.
— Тобі краще знати, — відрізав Сергій і пішов додому.
…Сергій з ненавистю свердлив поглядом спину Макара, але той ні разу не обернувся. Щоки Гусєва палали. Сотні різних здогадок промайнули в непорушно застиглих суперників, та всі припущення були далекі від істини, оскільки ні той, ні другий не згадували про а-килимок. Учитель пояснював чергову теорему, часто зітхав, поглядав на стелю. Подряпини в Гусєва помітив не відразу. Якби не базікання дівчаток — усі давно б поснули.
Глянувши знову на стелю, Таратар уявив горезвісний килимок, запитав серед уроку, чи не знає хто з учнів телефону Майї Свєтлової. І додав, що її приладом цікавиться відомий фізик.
Сергій зіщулився і зблід. Макар Гусєв запалав ще більше. Електронік запитав, чи не викликати Свєтлову зараз.
— Після уроків, — коротко відповів Таратар.
Клас тихо обговорював новину: чи зможе вчений розгадати секрет польоту антигравітаційного килимка?
Сироїжкін забув про свою Наднову. Він був зараз по-справжньому самотній — один в цілому класі. «Як вона вигукнула: «Ти живий?» Що вона хотіла сказати своїм «живий?» І саме Макарові?..» Наприкінці уроку Гусєв засовався на парті, голосно кашлянув, написав і передав Електронікові довжелезну записку. Той ствердно кивнув, і Макар засяяв. Тепер він сидів з виглядом переможця.
Як тільки пролунав дзвоник, він крикнув:
— Товариші, приходьте сьогодні на стадіон! Не пошкодуєте…
Болільники відразу оточили Гусєва. На стадіон зібралися майже всі.
Фінал кубка на приз «Кришталева шайба»!
«Інтеграл» — «Хімік»!
«Інтеграл» — збірна їхньої школи. Від восьмих класів у збірній виступає Макар Гусєв.
Гусєва й зараз підбадьорювали:
— Дивись не підведи! Три шайби, Макаре!.. Як же ти вийдеш з латками? По телебаченню не покажуть… Навпаки, покажуть! Бойові шрами…
— Обіцяю великий хокей! — рявкнув Макар. — Електроніку, підтверджуєш?
— Підтверджую, — спокійно промовив Електронік.
— Це буде один з головних винаходів нашого проекту «Космічний корабель «Земля», — урочисто обіцяв Макар. — От побачите…
— При чому тут хокей? — запитав хтось.
— Надсила — майбутнє всіх людей… — загадково промовив Гусєв і закінчив: — Усі на хокей!
— Електроніку, ти здорово мене виручив. Молодець, що прийшов.