Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі
- Автор: Сюецінь Цао
- Год: 2013
- Язык: украинский
- ISBN: 978-966-637-751-0
- Переводчик: Виктор Степанович Бойко
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі». Краткое содержание книги:
«Сон у червоному теремі» — епічна розповідь про життєві події і долю кількох поколінь великої аристократичної сім’ї, про її злет і падіння.
З цими словами фея ввела Баоюя в покої.
— Що тут за аромат? — запитав Баоюй, відчувши якийсь невідомий йому запах.
— Це — аромат ароматів настояної на запашній олії перлинних дерев найрідкіснішої трави, що виростає в чарівних горах. Нічого подібного немає у світі, де ти живеш, тому що мир цей потонув у скверні. — Цзінхуань холодно посміхнулася.
Баоюю залишалося лише дивуватися й захоплюватися.
Коли вони сіли, служниця подала чай, незвичайно прозорий, з дивним запахом, і Баоюй запитав, як цей чай називається.
— Цей чай називається «пахощами тисячі троянд із одного чертога». Росте він у печері Ароматів на горі Весни, — пояснила Цзінхуань, — а заварений на росі, зібраній із квітів безсмертя.
Баоюй, дуже задоволений, кивнув головою й обвів поглядом покої. Чого тут тільки не було! І яшмовий цінь[78], і коштовні триніжки, і старовинні картини, і полотнища з віршами. На вікнах — шовкові штори, обабіч од них — парні написи, один особливо тішив душу:
Баоюй прочитав напис, а потім запитав Цзінхуань, як звати безсмертних дів. Одну звали фея Божевільних мрій, другу — Та, що виливає почуття, третю — Золота діва, що навіває сум, четверту — Мудрість, яка вимірює гнів і ненависть.
Незабаром служниці внесли стільці й столик, розставили вино й частування. От уже воістину:
Баоюй не втримався й запитав, що за аромат у вина.
— Вино це приготовлено з нектару ста квітів і десяти тисяч дерев, — відповідала Цзінхуань, — і настояно на кістках ціліня[79]й молоці фенікса. Тому й називається: «Десять тисяч принад в одному келиху».
Баоюй не міг прийти до тями від замилування.
А тут іще ввійшли дванадцять дівчат-танцівниць і запитали в безсмертної феї, яку пісню вона їм накаже виконати.
— Проспівайте дванадцять арій із циклу «Сон у червоному теремі», ті, що недавно складено, — звеліла Цзінхуань.
Танцівниці кивнули, вдарили в таньбань[80], заграли на срібному ціні, заспівали: «Коли при сотворінні світу ще не...», Цзінхуань їх перервала:
— Ці арії не схожі на арії з класичних п’єс у тлінному світі. Там арії суворо розподілені між героями позитивними й негативними, головними або другорядними й написані на мотиви дев’яти північних і південних мелодій. А наші арії або оплакують чию-небудь долю, або виражають почуття, пов’язані з якою-небудь подією. Ми складаємо арії й одразу виконуємо їх на музичних інструментах. Хто не добрав зміст нашої арії, не зрозуміє всієї її краси. Тому нехай Баоюй прочитає спочатку слова арій.
І Цзінхуань наказала подати Баоюю аркуш паперу, на якому були написані слова арій «Сон у червоному теремі».
Баоюй розгорнув аркуш і, поки дівчата співали, не відривав від нього очей.
Баоюй ніяк не міг добрати змісту й тому слухав неуважливо, але мелодія п’янила й наповнювала душу тугою. Він не став допитуватись, як склали цю арію, яка її історія, і, щоб розвіяти тугу, читав далі.
78
Цінь — китайський музичний інструмент, прообраз гітари.
79
Цілінь — міфічна тварина, одноріг.
80
Таньбань — ударний музичний інструмент.
81
...Аби про золото печалі... — Під «золотом» мається на увазі Баочай, під «яшмою» — Дайюй.
82
Життя — омана... — Тема вірша — сум Баоюя за Дайюй, якій судилося рано піти з життя, а також — нездійснені надії Баочай.
83
«Де золото — там і нефрит!» — Тут маються на увазі складні відносини, які виникнуть у майбутньому між Баоюєм і Дайюй.
84
Союз каміння та дерев! — натяк на слова, які Баоюю судилося в майбутньому вимовити вві сні (див. розд. 36): «Хіба можна вірити цим буддійським і лаоським ченцям? Вигадали, начебто яшма й золото призначені одне для одного долею. Ні! Долею пов’язані лише камінь і дерево!»
85
...Той, хто піднісся вище гір... — натяк на Баочай.
86
...небесних фей життя складається не до пуття — як ліс нудний здаля... — Слово «ліс» по-китайськи звучить «лінь». Вже це розкриває натяк на стражденне життя Лінь Дайюй.
87
Дається навіть сну взнаки: ти — річ при піалі? — У сунського поета Су Ши (XI ст.) у вірші «Вторячи Ду Фу, оспівую красуню» є фраза: «Стуляла повіки Мен Гуан за чаєм, прикривши лице квадратною піалою...» Коли Мен Гуан (династія Хань — 206 р. до н. е. — 220 р. н. е.) пила з квадратної піали чай у присутності чоловіка Лян Хуна, піала закривала все її лице, до брів, що, на думку Лян Хуна, надавало їй вигляду покірної та ніжної дружини. Притча про Лян Хуна та Мен Гуан розкриває фальш майбутніх подружніх відносин Баоюя та Баочай.
88
В зажурі нащо супиш брови? — У вірші пророкується трагічний кінець любові Баоюя та Дайюй.
89
...квіточка чарівна — Дайюй; нефрит чудесний — Баоюй.
90
Журюся: долі не минеш. — Вірш передрікає близьку смерть Юаньчунь.
91
...тріумфує природа, буя! — Мається на увазі піднесення сім’ї Цзя після відходу Юаньчунь до імператорських покоїв і лихо, що нависло над цією сім’єю після її смерті.