Мистецтво сновидінь

— Навіщо їм приходити шукати мене і навіщо, у біса, мені шукати їх?

— Сновидці, подобається їм це чи ні, шукають уві сні зв’язків з іншими істотами. Тебе це може шокувати, але сновидці автоматично вишукують групи істот, у цьому разі — групу неорганічних істот. Захланно шукають.

— Це дуже дивно, як на мене, доне Хуане. Навіщо сновидцям це робити?

— Новизною для нас є неорганічні істоти. А для них новизна — коли хтось нашого роду перетинає кордони їхньої сфери. Від сьогодні ти маєш собі затямити: органічні істоти з їхньою надзвичайною свідомістю мають колосальний вплив на сновидців і здатні легко переносити їх у світи, яких неможливо описати. Маги прадавніх часів використовували їх, вони ж і вигадали прізвисько «союзники», їхні «союзники» навчили їх переносити точку збирання за межі «яйця» у нелюдський всесвіт. Тож коли вони переміщують мага, вони переміщують його до світів за межами людської сфери.

Доки я слухав його, мене роздирали дивні страхи й побоювання, і він миттєво це усвідомив.

— Ти — до крайнощів релігійна людина, — розсміявся він. — Тепер ти відчуваєш, що диявол дихає тобі в потилицю. Думай про сновидіння в такій формі: сновидіння — це сприйняття більшого, ніж ми вважаємо за можливе сприймати.

Коли не спав, я побоювався, що свідомі неорганічні істоти реально існують. Однак уві сні мої усвідомлені тривоги не мали особливого впливу. Напади фізичного страху тривали, та коли б вони не траплялися, за ними завжди слідував дивний спокій — спокій, який заволодівав мною і дозволяв продовжувати так, наче страху взагалі не було.

На той час здавалося, ніби кожен прорив у моїх сновидіннях ставався раптово, без попередження. Присутність неорганічних істот у моїх снах не була винятком. Це сталося, коли мені наснився цирк, знайомий мені з дитинства. Оточення нагадувало місто в горах Аризони. Я почав спостерігати за людьми з неясною надією, яка ніколи не полишала мене, що я знов побачу тих, кого бачив першого разу, коли дон Хуан змусив мене ввійти до другої уваги.

Спостерігаючи за ними, я відчув значний напад нервозності в глибині живота — це було наче удар. Напад відвернув мою увагу, і я втратив з поля зору людей, цирк і гірське місто в Аризоні. На їхньому місці стояли дві химерного вигляду фігури. Вони були худі — менше фута завширшки, але завдовжки, мабуть, футів сім.[2] Вони височіли наді мною, наче два гігантські земляні хробаки.

Я знав, що це сон, але знав також, що саме переді мною. Дон Хуан обговорював зі мною бачення у звичайній свідомості, і в другій увазі теж. Хоч я не здатен був пережити це особисто, я гадав, що зрозумів ідею безпосереднього сприйняття енергії. У тому сні, споглядаючи ті два дивних видіння, я збагнув, що бачу енергетичну сутність чогось неймовірного.