Мистецтво сновидінь

— Ти досягнув другої брами сновидінь, — сказав дон Хуан, коли я переповів йому свій сон. — Наступним кроком ти маєш перетнути її. Перетнути другу браму — дуже серйозна справа, вона вимагає винятково дисциплінованих зусиль.

Я не був упевнений, що виконав завдання, яке він окреслив мені, адже насправді не прокидався в іншому сні. Я спитав дона Хуана про таку невідповідність.

— Моя помилка, — визнав він. — Я казав тобі, що треба прокинутися в іншому сні, але мав на увазі, що треба змінювати думки у впорядкований і точний спосіб, як зробив ти. З першою брамою ти змарнував багато часу, шукаючи винятково свої руки. Цього разу ти підійшов безпосередньо до розв’язання, не турбуючись, аби дотримуватись цього наказу прокинутися в іншому сні.

Дон Хуан сказав, що існує два способи правильно перетнути другу браму сновидінь. Один — прокинутися в іншому сні, тобто побачити вві сні, що тобі сниться сон, а потім — що прокидаєшся від нього. Альтернативний варіант — скористатися предметами зі сну, щоб викликати інший сон, точнісінько як я й зробив.

Як завжди за весь цей час, дон Хуан дозволив мені практикуватися без будь-якого втручання з його боку. І я закріпив ті два варіанти, які він мені описав. Або мені снилося, що я бачу сон, з якого прокидаюся, або я рвучко переміщувався від одного предмета, доступного моїй увазі сновидіння, до іншого, не зовсім доступного. Або ж я входив у легку варіацію другого способу: дивився на будь-який предмет уві сні, не відводячи погляду, доки той не змінював форми, а змінивши форму, затягував мене в інший сон крізь вир дзижчання. Однак ніколи мені не вдавалося вирішити заздалегідь, яким з трьох шляхів піти. Мої заняття сновидіннями завжди кінчалися тим, що я вичерпував свою увагу сновидіння і зрештою прокидався або ж поринав у темний глибокий сон.

Усе в моїй практиці проходило гладко. Єдиною проблемою, що постала переді мною, було характерне втручання — напад страху й дискомфорту, який я став відчувати все частіше. Моїм способом відігнати його була віра, що в усьому винен мій жахливий режим харчування і те, що на той час дон Хуан досхочу пригощав мене галюциногенними рослинами, що були частиною мого навчання. Однак ці напади зробилися настільки яскравими, що я мусив спитати поради в дона Хуана.

— Наразі ти взявся до найнебезпечнішого етапу магічної науки, — почав він. — Це щирий жах, справжній кошмар. Я міг би пожартувати з тобою й сказати, що не попередив про таку можливість з огляду на твою виплекану раціональність, але не можу. Кожен маг повинен стикнутися з цим. Боюся, саме тут ти міг добряче подумати, що в тебе зриває дах.