Науково-практичний коментар Земельного кодексу України
- Автор: Мірошниченко А. М., Марусенко Р. І.
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Правова єдність
- ISBN: 978-966-2183-41-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Земельного кодексу України». Краткое содержание книги:
Видання може стати в нагоді студентам, викладачам і науковцям правничих спеціальностей, практикуючим юристам і усім тим, хто цікавиться земельним законодавством та практикою його застосування.
Стаття 131. Набуття права власності на земельні ділянки на підставі інших цивільно-правових угод
1. Громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.
2. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.
(Стаття 131 зі змінами, внесеними згідно із Законом №997-V від 27 квітня 2007 року)
До частини першої. Особливістю коментованої норми є суб'єктний склад, до якого віднесено громадян та юридичних осіб України, а також територіальні громади та українську державу. Інші суб'єкти земельних правовідносин (іноземні громадяни, юридичні особи, апатриди, іноземні держави) під дію даної норми формально не підпадають. Проте інші норми ЗКУ дозволяють таким суб'єктам набувати у власність земельні ділянки на підставі цивільно-правових угод в межах, встановлених земельним законодавством. Тому існуюче формулювання коментованої частини, на нашу думку, є недоліком юридичної техніки.
В цілому процедура виникнення (переходу) права власності на земельні ділянки за цивільно-правовими угодами включає:
укладення у письмовій нотаріальній формі угоди та її реєстрація (необхідність саме такої форми передбачена ч. 1 ст. 132 ЗКУ). Нотаріальне посвідчення угоди регламентується ЗУ "Про нотаріат" від 2.09.1993, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою Міністерством юстиції України Наказом від 03.03.2004 №20/5. Реєстрація угоди (правочину) відбувається при її нотаріальному посвідченні (п. 6 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого ПКМ від 26.05.2004 №671);
замовлення та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право приватної власності на землю, що включає відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (ст. 56 ЗУ "Про землеустрій", Наказ Держкомзему України "Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі" від 04.05.1999 №43);
видача державного акту та його державна реєстрація (фактично послідовність зворотна: акт реєструється, і зареєстрований видається) регламентуються ст.ст. 125, 126 ЗКУ, Наказом Держкомзему України "Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі" від 04.05.1999 №43;
реєстрація речового права відповідно до ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (на даний час фактично не здійснюється через відсутність механізму реалізації Закону).
Термін "угоди", що вживається у коментованій статті та інших нормах ЗКУ, є застарілим відповідником терміну "правочин", що вживається у ЦК України (поняття правочину визначене у ч. 1 ст. 202 ЦК України як "дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків".
До частини другої. Особливості застосування ЦК України до угод із земельними ділянками полягають в наступному.
Купівля-продаж. На відносини купівлі-продажу земельних ділянок поширюються загальні положення цивільного законодавства (глави 54 ЦК України). Згідно зі ст. 655 кодексу, "за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. "
Особливості купівлі-продажу земельних ділянок державної або комунальної власності визначаються окремими главами 20-22 ЗКУ, а особливості викупу земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності - ст.ст. 146, 147 ЗКУ.
Особливості продажу іпотекодержателем предмету іпотеки (у разі, якщо таке право передбачене договором про задоволення вимог іпотекодержателя або рішенням суду) врегульовані ст. 38 ЗУ "Про іпотеку".