Нічний адміністратор

Берр супроводжував свої слова діями, перетягаючи Пол-фрі з місця на місце, як ганчірну ляльку, то підхоплюючи його попід руки, то знову кидаючи його тушу на лавку.

— Розумієш, Гаррі, я сьогодні не в настрої церемонитися, — пояснив він з нотками вибачення. — Доведеться тобі потерпіти. Це, мабуть, через мої постійні думки про те, як саме у цю хвилину Роуперові посіпаки здирають з мого хлопчини Пайна десяту шкуру. Я, мабуть, уже застарий для цієї роботи. — Він кинув на стіл папку. На ній червоним було написано: «Флагман». — Я хочу, щоб ти уважно прочитав ці документи, але їхній зміст зводиться до одного-єди-ного речення: Гаррі, ти в повній дупі. Реке Ґудгью — зовсім не такий простак, як ви всі собі думали. У нього під кашкетом таке, що нам і не снилося. А тепер читай.

Полфрі почав читати, але справа ця давалася йому нелегко, на що і розраховував Берр, коли вирішив витратити стільки часу і зусиль, щоб вибити бідоласі ґрунт з-під ніг. Ще навіть не закінчивши читати, Полфрі раптом зайшовся плачем. Його сльози котилися так рясно, що аж подекуди порозмивали написи, зроблені від руки, якими починалося і закінчувалося фальшиве листування: «Високоповажний міністре» і «щиро ваш».

Поки Полфрі все ще ридав, Берр дістав наразі не підписаний ордер міністерства внутрішніх справ. Це не був ордер необмеженої дії. Він лише дозволяв провести технічні втручання щодо трьох телефонних номерів, двох у Лондоні і одного в Саффолку. Результатом такого втручання була б переадресація всіх дзвінків, зроблених на ці номери, на четвертий номер, зазначений в ордері. Полфрі витріщився на ордер і похитав головою, намагаючись видати звуки, які б означали «ні».

— Це номери телефонів Морока, — заперечив він. — Заміський дім, квартира, офіс. Я не можу це підписати. Він мене вб’є.

— Гаррі, якщо ти не підпишеш, то тебе вб’ю я. Бо якщо ми робитимемо все офіційно і понесемо цей ордер на підпис міністру, то той одразу ж побіжить до дядечка Джефф-рі. А це нам зовсім ні до чого. Ти особисто підпишеш документ, у тебе є такі повноваження за особливих обставин. І я особисто дуже надійним кур’єром надішлю цей ордер слухачам. А ти особисто проведеш тихий вечір у товаристві мого друга Роба Рука в його офісі, щоб у тебе раптом не виникла спокуса за своєю старою доброю звичкою здати цю інформацію. А якщо ти таки вирішиш рипнутися, то мій добрий товариш Рук, найімовірніше, прикує тебе до батареї і не відпустить, поки ти не покаєшся у всіх своїх численних гріхах. Він церемонитися не буде. Ось тут. Візьми мою ручку. Молодець. У трьох примірниках, будь ласка. Ти ж знаєш цих чиновників. З ким зі слухачів ти зазвичай працюєш?

— Ні з ким. З Мейзі Воттс.

— Хто така ця Мейзі? Я тепер не в курсі.

— Перша дама. Навколо неї все крутиться.

— А якщо Мейзі нема? Якщо вона пішла на обід з дядечком Джеффрі?