Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Зброя, мікроби і сталь - [calibre 4.13.0]
Зброя, мікроби і сталь - [calibre 4.13.0] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Зброя, мікроби і сталь - [calibre 4.13.0]

Электронная книга - «Зброя, мікроби і сталь - [calibre 4.13.0]». Краткое содержание книги:

Смілива наукова розвідка американського еволюційного біолога Джареда Даймонда «Зброя, мікроби і сталь» — це світовий науковий бестселер, який розійшовся багатомільйонними накладами і продовжує долати нові рубежі. Автор розкриває первинні історичні причини нерівностей сучасного світу, які, на його думку, криються в глибинах доісторичного минулого людства. На основі масштабних міжконтинентальних порівнянь і залучення широкого спектра новітніх досягнень історії, біології, лінгвістики, археології, епідеміології, біогеографії, палеонтології та екології Джаред Даймонд намагається пояснити «найзагальнішу схему історії», давши відповідь на головне питання книги: чому вогнепальна зброя, найзгубніші мікроби та сталь з’явилися у суспільствах одних частин світу, даючи їм переваги у завоюванні народів інших частин світу.
1 ... 199 200 201 202 203 204 205 206 207 ... 263
Перейти на страницу:

Ці відповіді на питання Ялі значно розлогіші й складніші, ніж хотів би почути сам Ялі. Однак для істориків вони можуть виявитися занадто короткими й надміру спрощеними. Втиснути 13 тис. років історії в 500-сторінкову книжку означає, що в середньому одна сторінка припадає на 150 років історії кожного континенту, через що стислість і надмірне спрощення неминучі. Однак компактність приносить компенсаторну вигоду: довготермінові порівняння регіонів розкривають очі на те, що не можна помітити з короткочасних досліджень окремо взятих суспільств.

Природно, що велика маса проблем, порушених питанням Ялі, залишається нерозв’язаною. На сьогодні ми можемо запропонувати певні часткові відповіді, а також програму подальших досліджень, але не повністю вироблену теорію. Тепер перед нами стоїть виклик розвинути історію людства як науку на рівні з визнаними історичними науками, як-от астрономією, геологією й еволюційною біологією. Тож доречно було б завершити цю книжку, зазирнувши в майбутнє наукової дисципліни історії й окресливши деякі нерозв’язані питання, що стоять перед нею.

Найочевидніше продовження цієї книжки полягає в подальшій кількісній оцінці, а отже, в переконливішому з’ясуванні ролі міжконтинентальних відмінностей за тими чотирма групами чинників, які видаються найважливішими. Щоб проілюструвати відмінності між континентами в матеріалі для одомашнення, я наводив загальну кількість великих диких наземних травоїдних і всеїдних ссавців (табл. 9.2) і кількість великозернових злаків (табл. 8.1) кожного континенту. Розширити ці відомості можна, зібравши відповідні дані щодо кількості великозернових стручкових, як-от різних видів квасолі, гороху та вики. Крім того, я згадував чинники, які дискваліфікують великих ссавців — кандидатів на одомашнення, але не зробив таблиці, яка би вказувала, скільки кандидатів на кожному континенті було дискваліфіковано через кожен чинник. Було би цікаво розробити таку таблицю, особливо для Африки, де дискваліфікації зазнала вища частка кандидатів, ніж у Євразії: які ж із цих чинників були найважливішими в Африці і що зумовило їхню високу частоту серед африканських ссавців? Варто також зібрати кількісні дані, щоб перевірити мій попередній висновок щодо різних темпів дифузії вздовж головних осей Євразії, Америки й Африки.

Другий простір для поглиблення ідей цієї книжки пропонують дрібніші географічні масштаби і коротші часові рамки, ніж ті, які вона охоплює. Скажімо, багатьом читачам, мабуть, спало на думку таке питання: чому в межах Євразії саме європейські суспільства, а не суспільства Родючого півмісяця, Китаю або Індії колонізували Америку й Австралію, очолили технологічних прогрес і досягли політичного й економічного домінування в сучасному світі? Якби який-небудь історик, що жив між 8500 р. до н. е. і 1450 р. н. е., спробував передбачити майбутні історичні траєкторії, він би безумовно назвав майбутнє домінування Європи найменш імовірним сценарієм, позаяк Європа була найвідсталішою впродовж більшої частини цих 10 тис. років. Від 8500 р. до н. е. і до піднесення Греції, а відтак Італії після 500 р. до н. е. майже всі головні інновації Західної Євразії — одомашнення тварин і рослин, письмо, металургія, колесо, держава тощо — з’являлися на території Родючого півмісяця або на прилеглих землях. До поширення водяних коліс десь після 900 р. н. е. та частина Європи, що лежить на захід і на північ від Альп, не зробила жодного значного внеску в технології та цивілізацію Старого світу; вона, натомість, лише запозичувала різні досягнення зі Східного Середземномор’я, Родючого півмісяця та Китаю. Навіть протягом 1000—1450 років потік наукових і технологічних нововведень переважно рухався до Європи з ісламських суспільств, які простягалися від Індії до Північної Африки, а не навпаки. Протягом цього періоду на чолі технологічного розвитку світу йшов Китай, який започаткував харчове виробництво десь у той самий час, що й Родючий півмісяць.

Чому ж тоді Родючий півмісяць і Китай зрештою втратили свій колосальний кількатисячолітній відрив від Європи, яка стартувала значно пізніше? Звісно, можна вказати на безпосередні чинники, що лежали в основі піднесення Європи: розвиток у ній купецького класу, капіталізму й захисту патентів на винаходи, її відмову від абсолютного деспотизму як політичної моделі та здирницького оподаткування та її греко-юдео-християнську традицію критичного емпіричного дослідження. Однак із приводу всіх таких безпосередніх причин зринає вузлове питання про першопричину: чому ці безпосередні чинники сформувалися в Європі, а не в Китаї або на Родючому півмісяці?

1 ... 199 200 201 202 203 204 205 206 207 ... 263
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)