Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР
Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР

Электронная книга - «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР». Краткое содержание книги:

Правда про кримінальну справу, життя і смерть Василя Стуса. У книжці зібрано архівні документи з кримінальної справи Василя Стуса, покази свідків, листи поета з тюрми, спогади його рідних та друзів. Ознайомившись із наведеними матеріалами,читачі дізнаються про невідомі факти щодо життя, ув’язнення та загибелі Стуса, які досі охороняли під грифом «Секретно».
1 ... 196 197 198 199 200 201 202 203 204 ... 281
Перейти на страницу:

Стусу Василю Семеновичу

м. Луцьк, вул. 50 років Жовтня, 3-а

Коц М. Г.

Христос воскрес!

Шановний Василю Семеновичу, Вітаю Вас і Вашу дружину з нагоди свята Великодня!

Бажаю Вам веселих свят, бездоганного здоров’я і докорінних змін на краще існуючого статусу.

Микола

P. S. Кілька слів про себе. Нарешті на сьомому місяці свого бездомного животіння … легалізувався. Допомогла-таки поїздка в міністерство. Ще дехто норовився, «консультувався», дувся, однак діватись було нікуди, прийшлось змиритись з тим, що треба прописати.

А кути прописатись? Найшов собі місце серед будівельників. поступив учнем в учб. комбінат вивчати кран, тим самим я проклав собі шлях на 5 міс. в гуртожиток. Зараз практикуюсь управляти цією машиною, а згодом, очевидно, прийдеться на ній працювати. На диво, ноги обі вільні, такого не сподівався!

Дуже Вам вдячний за гостинність.

Всього Вам доброго.

З подякою Микола

2. IV.1980 р., Луцьк

До Верховного Суду УРСР

Копія: до Генерального Прокурора

Союзу СРСР

23 жовтня 1979 р. було заарештовано мого товариша по укр. правоз. руху Миколу Горбаля і цинічно звинувачено в опірі міліції й згвалтуванні.

19. VI я звернувся до Прокуратури УРСР з вимогою судити осіб, винних у безпідставному й звинуваченні Горбаля.

На це прокурор м. Києва гр. Паньков відповів, що вину Горбаля доведено слідством.

17—21.1.1980 р. Жовтневий райсуд м. Києва засудив Миколу Горбаля до 5 років позбавлення волі.

Як стало відомо, зацікавлені служби організували проти Горбаля заготовлену провокацію. Наймитенко (вона ж і «потерпіла»!) нав’язалася Горбалеві в знайомі, а через якийсь час, зустрівши його, попросила провести її додому. Горбаль, не підозрюючи нічого, проводив її, а по дорозі, — в темному провулку, — на нього накинулися два «свідки» — Летовський та Іванов.

Їм допомагала дебела Наймитенко. Решту — обвинувачення Горбаля — вони й вигадали, оскільки не передбачалося жодного об’єктивного розбору.

Більш того: адвокат Васютинська, що розповів їй про справу, шиту білими нитками, допомогла звинуваченню перекрутити попередні матеріали «справи».

Отже, для того щоб звинуватити Горбаля, звинуватити безневинно, треба було організувати таємну змову проти Горбаля, схиливши на злочин «потерпілу» Наймитенко, юриста Батуру, «свідків» Іванова, Летовського, адвоката Васютинську.

В ряду численних інших розправ над дисидентами розправа над Горбалем — найцинічніша.

Я звертаюся до вас із проханням переглянути «справу» Горбаля, допитати першого слідчого, Васютинську, Горбаля і «свідків» і «потерпілих», аби встановити справжніх злочинців цієї справи, старанно прихованих слідчо-судовим текстом.

Я вимагаю звільнення Горбаля, як абсолютно невинного в цих «злочинах», я вимагаю суду над справжніми злочинцями — Батурою, Наймитенко, Івановим і Летовським — та тими, що інсцирували за допомогою цинічної розправи над М. Горбалем.

Забрали зі справи багато документів, сфабрикували слідство. На 5-й день зняли побої медексперти.

…Попросила його провести (вели по вулиці Мамина-Сибіряка).

Він провів на її прохання, там у темному місці його побили.

Сфабрикувало КГБ.

Свідомість того, що моє існування ось уже кілька років, як стало вимушеним самознищенням вроздріб, спонукає мене звернутися до вас за роз’ясненням.

Смію заявити, що моє покликання — література, а єдине моє бажання — творити добро своєму народові. Тимчасом я позбавлений і одного, і другого.

Одинадцять ровів тому покійний Андрій Самійлович Малишко дав мені своє письменницьке благословення. Але путівка в літературу виявилась для мене жовтим квитком — так само, як для Миколи Воробйова, Василя Голобородька, Віктора Кордуна, Василя Рубана, Миколи Холодного і багатьох інших.

В березні 1963 року я вперше віддав свою збірку віршів до видавництва «Молодь», у тому ж році одержав першу рецензію. Але збірка так і не вийшла в світ.

Після того, вже в «Радянському письменнику», рецензували книгу Микола Нагнибіда (в 1965 р.), Іван Драч (в 1968 р.), Євген Адельгейм (1970 р.). Всі рецензенти (навіть Нагнибіда) називають автора талановитим, але анонімний наглядач над музами нишком наказує: не друкувати.

Оскільки подібна тяганина є кричущим порушенням авторських прав і видавничих обов’язків, прошу назвати її причину.

За одинадцять років літературної роботи, роботи в найнесприятливіших умовах, я написав чимало літературно-критичних статей, які могли б скласти цілу книгу і, сподіваюсь, досить цікаву й потрібну. Склали б окрему книгу мої переклади німецьких, білоруських, російських, польських, чеських, іспанських, французьких поетів. Нарешті, мавши бодай якусь перспективу, я б міг покласти на редакторський стіл книгу прози.

1 ... 196 197 198 199 200 201 202 203 204 ... 281
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)