Гуцули у Визвольній боротьбі
- Автор: Горбовий Михайло Іванович
- Серия: Українська воєнна мемуаристика #4
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Державна картографічна фабрика
- ISBN: 978-966-2024-47-0
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Гуцули у Визвольній боротьбі». Краткое содержание книги:
Події відбуваються на території сучасних Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Одеської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької областей, а також у Молдові, Придністров'ї і Румунії.
Шкода, що війна скосила найкрасший цвіт цего народу! Вони могли б тепер над Ізонцом до давної нової слави добувати, бо получ німецького Альпейця воювати гідні вони — ті "Тирольці Сходу"…
З "Ukrainishe Rundshau"
Невідома війна. Перша світова війна на сторінках Православного буковинського календаря. 1914–1918. — Чернівці: Золоті литаври, 2007. — С. 127–129.
В. Левицький-Софронів. Два фрагменти
Іншим духом повіяло у стрілецьких сотнях, як тільки вони опинилися на широких степах України. Усі стрільці разом і кожний зокрема почули, що на них спочиває історична місія духово зблизити дві давно роз'єднані, майже незнані собі частини українського народу. В кут австрійські накази, сміятися з погроз високих команд! Широкий, безкраїй степ Херсонщини будив у душах стрілецтва козацьку зухвалість.
Не по нутру було б австрійській команді, якби побачила дивні щоденні вправи стрілецьких сотень. Замісць товкти цілими годинами впоряд та по-? леві вправи, ціла сотня по коротких вільноручних вправах збиралася довкола свого команданта чи старшини і слухала викладів, переважно з історії України. А далі — освідомлюючі розмови і співи. Вечорами ті самі розмови велися між стрільцями і селянами.
Хто видвигнув у Гуцульській сотні думку заложити аматорський театральний гурток, який працював би разом з місцевим гуртком "Просвіти" (ми тоді стояли в Масляниківці), не знаю. Коли я прийшов з 1 — ї сотні до Гуцульської (серпень 1918 р.), гурток вже існував і приготовляв виставу "Перехитрили".
Гурток складався зі самих підстаршин та стрільців. Душею гуртка був дуже добрий актор і режисер покійний Роман Букоємський, який згинув пізніше, здається в 1920 році. Щось якби патроном гуртка був заступник старшини Микола Коник, відомий серед усього стрілецтва зі своєї відваги і перестріленого обличчя. З дальших членів і разом з тим акторів пригадую собі таких: десятник Бочан (незабаром, 3. XI, згинув у бою за Львів), десятник Кучмак, десятник Дацишин, підхорунжий Мельник, десятник Явдошняк та ін. Я став секретарем гуртка і до першої вистави був за суфлера.
Жіночі ролі були розділені поміж масляниківських дівчат, з яких головно одна визначалася інтелігенцією і красою. Проби вже відбувалися, як нараз прийшов наказ Гуцульській сотні вибиратися з Масляниківки. На щастя, недалеко — всього яких дві милі — до Соколівки.
І от тоді почалися наші нічні поїздки підводами до Масляниківки на проби. Для товариства ми брали зі собою кількоро дівчат із Соколівки, дві з них брали участь у виставі. Кому з нас, учасників, що лишилися в живих, не врилися ці поїздки вдушу золотим спомином? Літні українські степові ночі з глибоким, бездонним зоряним небом, дороги широкі, м'які, як пухові перини, в яких губиться туркіт коліс і стукіт кінських копит, а на возах — молоді стрілецькі голоси і серця молоді! Десь часом дівочий сміх як ляскіт батога, то знову перегуки з одно! підводи на другу і гучний молодечий регіт. I знову пісня пісню доганяє. Ранком, на досвітках поворот, коли блідло небо, мраки табунами ходили по степу, і все тужливіші, все більше мрійливі стелилися пісні по росах.
Вистава "Перехитрили" відбулася у стодолі заможного господаря, якого син, голова "Просвіти", був свідомим украінцем-інтеліґентом. Другу виставу, "Невольника", зачали підготовляти, але боєва сурма перервала наше безжурне "інтермеццо" і покликала нас на Буковину, а незабаром потім під Львів.