Теорія права і держави: Підручник.
- Автор: Скакун Ольга Федорівна
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Алерта
- ISBN: 978-617-566-012-6
- Жанр: право
Электронная книга - «Теорія права і держави: Підручник.». Краткое содержание книги:
Для студентів, курсантів, магістрантів, аспірантів, ад’юнктів, викладачів навчальних закладів юридичного профілю, а також тих, хто цікавиться проблемами загального вчення про право і державу.
2) суб’єкт і об’єкт управління збігалися (загальноколективний інтерес набув значення владного інтересу, досягався спільно);
3) органами самоврядування були збори всіх членів роду (чоловіків і жінок) і старійшин, що обиралися ними;
4) общинні справи вирішувалися волевиявленням дорослих членів роду на зборах; общинними справами вважалися такі: вирішення спорів між членами роду; викорінення порушень традицій, ритуалів, звичаїв; покарання злодіїв і убивць;
5) влада старійшин, що стояли на чолі роду, а також воєначальників (обиралися тільки на період воєнних дій) ґрунтувалася на авторитеті, досвіді, повазі. Плем’ям управляла рада старійшин, яка обирала вождя;
6) посада старійшини не давала ніяких матеріальних привілеїв. Він працював нарівні з усіма й одержував свою частку, як усі.
Отже, публічна влада збігалася безпосередньо з родовою общиною, не була відділена від неї. Єдність, взаємодопомога, співпраця всіх членів роду, відсутність протилежних інтересів давали змогу родовим зборам без конфліктів вирішувати всі питання.
На другому етапі публічна влада - общинне самоврядування -на стадії розпаду первісного суспільства (внаслідок появи надлишкового продукту, трансформації колективної власності, в сімейну, поглиблення соціальної неоднорідності, виникнення майнової нерівності, спочатку - міжродової, а потім внутрішньородової, класового розшарування) набула нових ознак:
1) замість зборів усіх дорослих членів роду проводяться лише збори чоловіків;
2) рада старійшин стає органом поточного управління;
3) посада старійшини і вождя одержує матеріальні привілеї;
4) відбувається поділ функцій влади на світську (управління), військову (військове керівництво), релігійну (шамани, жерці);
5) здійснюється диференціація управлінських функцій: у мирний час - загальні збори і рада старійшин; у воєнний час - військовий вождь і рада військових вождів;
6) формується племінна бюрократія (управлінська, військова, релігійна), котра здійснює керівництво, суспільством уже не тільки в його загальних інтересах, але й у власних, групових, класових;
7) утворюються групи людей, що «спеціалізуються» на виконанні загальносоціальних справ: адміністратори (формується ієрархічна система управління зі схожістю функцій на її різних рівнях); контролери (контроль за торгівлею, обміном, продуктами виробництва); скарбники (хоронителі добутого під час військових походів чи виробленого продукту, що є одиницею обміну);
8) затверджується єдиноначальність воєнного вождя («вождество» від лат. chiefdom, chief - керівник + dom - панування, володіння), за якою група общинних поселень підкоряється найбільшому, де мешкає вождь; в його руках зосереджуються релігійні, військові й судові функції; його військові накази і примус використовуються як управлінські засоби, хоч органи самоврядування ще зберігаються; общинна (і суспільна) влада поступово набуває характеру політичної влади.
Виникає потреба в такій організації суспільства, за якої публічна влада відокремилася б від нього, з особливими загонами людей, що займаються тільки управлінням і мають можливість здійснювати організований примус. Такою організацією і стає держава. Отже, саме первісне суспільство в його історичній еволюції створює модель нормативного впорядкування соціальних зв’язків і засновує механізм публічної, надперсональної політичної властивості - державу.
§ 5. Ознаки держави, якими вона відрізняється від публічної влади первіснообщинного ладу
Такими ознаками публічної влади первіснообщинного ладу є:
1) соціальна однорідність общини, відсутність антагоністичних суперечностей слугують підставою формування публічної влади (общинного самоврядування);
2) наявність публічної влади (общинного самоврядування), яка безпосередньо збігається з общиною, виражає і захищає інтереси всіх її членів;
3) поширення публічної влади общини лише на кровних родичів внаслідок кровнородинного поділу населення;
4) відсутність у публічної влади общини апарату примусу, на який вона офіційно могла б спиратися;
5) здійснення публічної влади без поділу на функції;
6) відсутність матеріальної основи публічної влади - збору данини (податків) з населення;
7) регулювання відносин за допомогою неписаних правил поведінки (соціальних норм) - звичаїв (які з часом стали правовими), ритуалів, традицій тощо.