Адвокат диявола

Пол засміявся та обняв Кевіна однією рукою, і вони знову пішли коридором, до кабінету Дейва Котейна. Дейв був ближчий за віком до Кевіна: йому був усього тридцять один рік. Він теж був випускником юрфаку Нью-Йоркського університету, і вони одразу почали згадувати спільних викладачів. Дейв був струнким чоловіком під метр вісімдесят і мав коротко, майже по-військовому підстрижене світло-каштанове волосся. Кевінові подумалося, що Міріам він здасться милим, бо має світло-блакитні очі та м’яку, приємну усмішку, а ще чимось нагадує її молодшого брата Сета.

Попри худорляву фігуру, Дейв мав глибокий, звучний голос — будь-який директор хору продав би душу, аби лиш залучити такого до свого ансамблю. Кевін уявив, як його голос відлунює над головами уважних слухачів під час перехресного допиту в суді. З їхнього знайомства Кевін здогадався, що Дейв Котейн — людина прониклива і дуже розумна. Згодом Пол розповість йому, що Дейв Котейн був у п’ятірці найкращих випускників свого курсу в університеті й міг би працювати в низці престижних нью-йоркських або вашингтонських фірм.

— Дозвольте продовжити екскурсію, — сказав Пол. — У вас із Дейвом ще буде чимало можливостей познайомитися ближче, й у ваших дружин теж.

— Чудово. Ви маєте дітей? — запитав Кевін.

— Ще ні, але скоро матимемо, — відповів Дейв і додав: — Ми з Нормою приблизно на тому ж етапі, що й ви з Міріам.

Кевін почав усміхатись, а тоді йому подумалося: як дивно, що вони обізнані і з його особистим життям.

Пол угадав цю його думку.

— Ми вивчаємо всі відомості про потенційних партнерів, — сказав він, — тож не дивуйтеся, що ми вже так багато про вас знаємо.

— У вас тут, сподіваюся, не філія ЦРУ?

Дейв і Пол перезирнулися й засміялися.

— Коли Пол і містер Мільтон розглядали мою кандидатуру, я почувався так само.

— Поговоримо згодом, — сказав Пол, і вони з Кевіном пішли до юридичної бібліотеки.

Тутешня юридична бібліотека була вдвічі більша, ніж у «Бойл, Карлтон і Сесслер», і повністю актуалізована. Там стояв комп’ютер — як пояснив Пол Сколфілд, із доступом до поліційної документації, навіть федеральної, — а також центральна ЕОМ з доступом до прецедентних справ і розслідувальної інформації, завдяки яким можна було розуміти та вивчати поліційні звіти та дані судових експертиз. Одна з секретарок сиділа за клавіатурою та вводила нову інформацію, надану одним із приватних слідчих фірми.

— Венді, це Кевін Тейлор, наш новий молодший партнер. Кевіне, це Венді Аллан.

Секретарка розвернулася, і Кевін знову мимоволі вразився прекрасним обличчям і фігурою. Судячи з вигляду, Венді Аллан було двадцять два чи двадцять три роки. Вона мала волосся персикового кольору, вкладене кількома м’якими шарами, а над чолом — розпушений чубчик. Коли вона всміхнулася, її каштаново-карі очі пояснішали.

— Здрастуйте.

— Добридень.

— Венді працюватиме і вашою секретаркою, і Дейвовою, доки ми не знайдемо ще одну, — пояснив Сколфілд.