Кінець світу. Том 1. До…
- Автор: Базів Василь
- Год: 2012
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5856-0
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Кінець світу. Том 1. До…». Краткое содержание книги:
«Кінець світу. До і після…» — космологічно–техногенне розслідування у двох томах, у якому автор подає унікальну версію покликання людства та його галактичної долі, викладену в календарі майя. Перший том «Кінець світу. До…» — це несподіваний і захоплюючий погляд на походження земного життя, на матрицю численних цивілізацій гомо сапіенс, на видимий і невидимий світ на Землі впродовж останніх сотень тисячоліть, відколи владарює планетою богоподібна істота — її Величність Людина.
Відправною точкою другого тому «Кінець світу. Після…», що вийде друком упродовж 2012 року, є твердження майя, що ми, нинішні земляни, — це п’ятий комплект людства після попередніх чотирьох, знищених у результаті глобальних катастроф. Але чи буде останнім наш п’ятий склад людства, який має проіснувати 1 872 000 днів, з яких 21.12.2012 — останній?..
Світова інтелектуальна еліта не на боці тих, для яких головне — награбовані маєтки, а не пророцтва майя. Вони вірять, що сидять так високо на лаврах цих маєтків, що Потоп до них не досягне. Вони живуть так, що немає нічого такого, що не купується і не продається, а тому впевнені, що коли надто прибуватиме вода, вони відкупляться у новоявленого Ноя.
Але облишмо тих зі списку Форбса, які на багатомільярдних лаврах. Не для того дряпалися вони туди, щоб боятися такої дурні, як кінець світу. Але крім кишківника, у якому вони рояться і який репрезентують, у Людства є ще бодай хоч залишки, але найціннішого дару Божого — Розуму. І майя не на жарт стривожили мозок сучасного людства. Науковий аналіз трендів і тенденцій, фактів і явищ, симптомів і проявів, закономірностей і відхилень від них — увесь цей арсенал доступного людському Розуму універсуму, страшно сказати, підтверджує, а не спростовує аж ніяк не маячню мудрих майя.
Тому моє дослідження того, що накаркали ці галактичні оракули, я буду розглядати, панове, не у контексті розмаїтої релігійної міфології, яка мало викликає довір’я у пихатого і зарозумілого постатеїстичного простолюду. Я пророцтво майя розглядатиму крізь наукові окуляри, скликаючи під пошуковий знаменник якомога більше сучасних мислителів.
Відтак банальний пізнавальний прийом — краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Писати про майя, не ступивши на землю, на якій вони крутили планету своїми босими п’ятами, — було б нечесно.
Летіти із Києва у Гватемалу — це вже половина того, що здолав Магеллан. Не менше ніж з двома пересадками у ключових авіаточках планети — ніяк не вийшло по–іншому.
Але після того, коли я все–таки пройшовся через півтора тисячоліття їхніми слідами у передгірських преріях Анд, настало не радісне усвідомлення, що наступив на хвіст істини, а навпаки — дошкульне відчуття: я зрозумів те, що я ще більше нічого не розумію.
Однак уже не підлягало сумніву: ну як можна збагнути невловимий та ілюзорний, лише, слава Богу, гіпотетичний Кінець, не пізнавши Початок. І тут хоч трісни: нічого ти не збагнеш у всіх пророцтвах про долю Людства, включно із науково вивіреною точною датою майя його Кончини, поки не спитаєшся у самого себе і у кожного, кому спокою не дає таїна із таїн, без намагань проникнення у яку не може прожити на Землі кожна мисляча істота, кожен не просто Гомо злодіус, а бодай хоч трохи Гомо сапіенс, — звідки ми взялися тут, на Землі, дивовижне згромадження богоподібних нащадків гріховного Адама? Без пізнання Початку про який Кінець може йти мова?!
Невловима істина далі кликала в дорогу. Гонитва за нею виявилася нескінченною — довкруж цієї мініатюрної кульки на тілі Галактики, радіусом 7 тисяч кілометрів і під назвою Земля, на якій тісняться нині близько семи мільярдів землян. Вийшла ціла кругосвітня подорож супроти часової стрілки майя.
Погоня супроти Часу виявила, що на планеті існує три портали зв’язку із Абсолютом. Три пуповини, що єднають Людство із Творцем.
Перший з них — Близький Схід зі Святою Землею у серцевині та із столицею світу між Небом і Землею — Єрусалимом. Тут був контакт месопотамського жерця із Ура Аврама із Логосом, тут було Розп’ятя людини і Воскресіння Бога.
Другий центр стиковки Землі зі Всесвітом — захмарне плато Тибет із унікальною цивілізацією, що зухвало назвала себе Піднебесною. І як би тут не іменували себе мудреці при владі — імператорами чи комуністами, вони однаково високо тримають задану їм цивілізаційну планку — там, аж під Небом, бо пекінський аналог Єрусалимського храму, зведеного Соломоном та Іродом, чи римського Собору Святого Петра — зветься Храм Неба.
І третій портал зі слідами нашого, людського, і неземного походження — Месоамерика. Земля майя. Тут також б’є ключем першоджерело Істини із його тривожним і таким близьким пророкуванням.
Хочеш йти за її, Істини, тінню, мусиш скрізь побувати. І не один раз.
А відтак є неначе другий ярус піраміди, що сягає того світу. Хіба можна проникати у лабіринти сучасної версії Промислу Божого, не збагнувши сукупну душу ісламського мільярда, найдинамічнішого і найпрудкішого? Нащадки пророка Мухаммеда у Мекку і Медину мандруючих шукачів істини не мусульманського походження, на жаль, не впускають. Любителям екстриму раджу просто проїхатися пустелею від Ар–Ріяда до морського узбережжя, бо особисто для мене цей вояж був не менш ризикованим, ніж мандри тибетськими небесними дахами.