Любов дика та прекрасна
- Автор: Смолл Бертрис
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-617-12-4109-1
- Переводчик: Наталья Третьякова
- Жанр: Исторические любовные романы
Электронная книга - «Любов дика та прекрасна». Краткое содержание книги:
— Він не озветься, Анжело. У мене є дозвіл від інтенданта здобувати потрібні мені знання в будь-який спосіб. Отже, що ти наказала своїм турецьким друзям зробити з моєю дружиною?
Вона на якусь мить холодно втупилася в нього, а потім, піднявши голову, плюнула йому в обличчя. Босвелл кивнув своєму капітанові. Коналл відкрив плетений кошик. Задумливо зазирнувши в нього, він обрав коротку пухку зелену змію і, взявши, простягнув Босвеллові. Той обкрутив плазуна навколо своєї руки і, погладивши вертку голівку зі швидким язиком, скинув змію з руки на солом'яний матрац між розсунутих Анжелиних ніг.
Графиня ді Лікоза заверещала, мов скажена:
— Франциско! Заради Бога! Прибери її! Прибери її!
— Що саме ти зробила з моєю дружиною?
Вона відчайдушно сіпала руками й ногами, її чорні очі сповнилися темного жаху, але вона не відповідала. Він чув, як її серце калатає в грудях. Змійка розгорнулася й неспішно поповзла до жінки. Та знову заверещала, це було протяжне, тваринне виття невимовного жаху.
— Вона лізе до твого тепла й вологи, Анжело. Ось-ось проникне до тієї темної утроби, де встигло побувати стільки чоловіків. А коли вона звиватиметься глибоко всередині тебе, я візьму з кошика ще одну, а потім ще і ще… Доки в тебе в череві не опиниться клубок змій. Ти вже відчуваєш їх у себе всередині, Анжело? Тобі це подобається, люба моя? — Жорстокі очі безжально вп’ялися в неї. На одну коротку мить його нещадність так вразила її, що вона аж забула про свій страх. Але одразу ж той переляк повернувся, удесятеро сильніший, і так оглушив її, що якусь мить вона навіть вдихнути не могла.
Нарешті спромоглася прокричати:
— Я відіслала її до мого брата! Прибери цю тварюку! Я розповім тобі все! Тільки забери її!
Босвелл мимохідь підняв змію з матраца й вкинув її назад у кошик.
— То розповідай, сучко, або я виверну на тебе цілий клубок!
— Я відіслала твою дорогоцінну дружину моєму братові Цикалазаде-паші, великому візирові султана. Він справжній поціновувач красивих жінок, а про його звитягу складають легенди. Вона ще не там, Франциско, але скоро туди дістанеться. І тоді головний євнух Цикалазаде викупає й напахтить її, поведе до мого брата й роздягне, щоб той добре її роздивився. А коли він її побачить, — а я не заперечую, що вона прекрасна, — він буде насолоджуватися її тілом.
— Ах ти ж сучка! — прогарчав Босвелл.
Анжела ді Лікоза сміялася.
— Ти вже ніколи не побачиш її! Вона втрачена для тебе! Скоро вона лежатиме під моїм братом, стогнучи від бажання, — вона заговорила тихіше, ніби звіряючись йому в якійсь таємниці. — Його називають биком, і він навчить її робити йому приємне. А тобі залишаться хіба спогади й розуміння того, що нею користується інший чоловік! — Анжелин голос став шовковисто-м’яким, пестливим. — Подумай лише про це, Франциско. Її золотаве волосся розсипане на подушках, пружні білі ноги пожадливо розсунуті назустріч його розбухлому прутню. Вона благатиме його уваги! Живучи в гаремі, серед сотні інших красунь, вона змагатиметься за його увагу так само завзято, як і всі вони!
Тваринна нещадність її слів щось надламала в ньому, і Босвелл устав із краю лежака, його обличчя спотворилося від болю й страждань. Пройшовши камерою, він розчахнув двері й вийшов. Коналл неспішно підійшов до засудженої. Якусь мить він стояв, мовчки дивлячись на неї. Анжела злякалася, бо цей чоловік не розглядав спрагло її оголене тіло. Здавалося, у нього взагалі немає жодних почуттів.
— Ти лиха жінка, — тихо промовив він, — але не думай, що ти перемогла. Ми повернемо її додому, у безпеку. Я охороняю Кат від самісінького її дитинства не для того, щоб її життя скінчилось отак.
Нахилившись, він узяв ножа й перерізав мотузки, якими була прив’язана графиня. І незчулася вона, як він підняв кошик із зеленими зміями й вивернув їх усіх їй на коліна.
Коналл вийшов із камери й хижо посміхнувся, почувши вереск за своєю спиною.
— Замкни її, — наказав він охоронцеві. — І не відмикай до ранку.
Коналл Мор-Леслі не здивувався, дізнавшись наступного дня, що вночі сам диявол прийшов по душу Анжели ді Лікоза й на згадку про себе лишив її тіло та півдесятка зелених садових змій. Глядачі, що зібралися подивитися, як стратять живу Анжелу, розчарувалися. Тіло прив’язали до стовпа й спалили під поодинокі схвальні вигуки слабко втішеного натовпу.
Розділ 53
Коналл Мор-Леслі дозволив графові Босвеллу потонути у своєму горі рівно на двадцять чотири години. Потім він потягнув Френсіса до лазні в турецькому кварталі Неаполя, де двійко кремезних лазнярів добряче відмили п’яного чоловіка. Далі його посадовили до парильні, де він пробув, доки кожна пора на його тілі не відкрилася та не засочилася потом. Затим його полили ароматною ледь теплою водою й залишили поспати на мармуровій лаві в іншій, прохолоднішій парильні. Коли за годину його збудили з чашкою гарячої щойно звареної кави по-турецькому, він виблював майже все вино, якого встиг надудлитися, а потім пішов до кімнати, де його поголили та ще раз викупали. Нарешті лорда вбрали в його власний свіжий чистий одяг, який Коналл прихопив із собою. Стару одежу спалили. І насамкінець його шанобливо, з поклонами вивели надвір, де на нього чекав капітан.