Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Божі воїни - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Божі воїни

Электронная книга - «Божі воїни». Краткое содержание книги:

Нова трилогія цього модного нині автора переносить читача до Чехії часів гуситських воєн. Пригоди Рейневана з Беляви, лікаря, чарівника, палкого коханця та хороброго вояка, почалися у першому романі «Вежа блазнів».
«Божі воїни» — друга книга трилогії про Рейневана, продовження роману «Вежа блазнів».
Спекотного літа 1427 запах крові стояв у Празі. Папська булла перетворилася на вогонь та меч для гуситів, які, назвавши себе божими вошами, стали на криваву стежку війни. Релігійна війна в центрі Європи залишає по собі згарища й купи трупів. І звісно, не обминає Рейневана, сміливого воїна, але безталанного коханця. Майстер потрапляти в халепи та скрутні ситуації, Рейневан все-таки виходить сухим з води — волею провидіння та завдяки допомозі товаришів. Разом із Божими воїнами він веде боротьбу за істинну віру, мститься за кривди та несправедливість. І нарешті знаходить справжнє кохання…
1 ... 193 194 195 196 197 198 199 200 201 ... 228
Перейти на страницу:

— Рейневане!

— Ютто…

— Що з тобою? Що сталося? Ти поранений? Мати Божа! Зніміть його із сідла… Рейневане!

— Ютто… Я…

— Допоможіть… Підніміть його… Ах! Що з тобою?

— Плече… Ютто… Я вже… Можу стояти… Тільки ноги ослабли… Потурбуйтеся про Самсона…

— Забираємо обох до інфірмерії. Зараз, негайно. Сестри, допоможіть…

— Зачекай.

Еленча фон Штітенкрон не спішилася, чекала в сідлі. Відвернувшись. Подивилася на нього лише тоді, коли він вимовив її ім’я.

— Ти казала, що маєш куди їхати. Але, може, залишишся?

— Ні. Їду зараз.

— Куди? Якби я хотів тебе знайти…

— Сумніваюся, що ти хотів би.

— А все-таки?

— Скалка під Вроцлавом… — сказала вона не зразу й ніби через силу. — Маєток і табун пані Дзержки де Вірсінг.

— У Дзержки? — він не стримав здивування. — Ти в Дзержки?

— Прощавай, Рейнмаре з Беляви, — вона обернула коня. — Бережи себе. А я…

— Я постараюся забути, — сказала тихо.

Коли була вже досить далеко від монастирських воріт, щоб він жодним чином не міг почути.

РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТІЙ

у якому літо Року Божого 1428, проведене в любій та милій ідилії, проминає для Рейневана, мов якась швидкоплинна миттєвість. Аж хотілося б на цьому закінчити історію стандартними словами: “Потім вони жили довго і щасливо”. Але що з того, що хотілося б, якщо, на жаль, це неможливо.

Рейневан пролежав у монастирській інфірмерії до Трійці, першої неділі після Зелених Свят. Рівно десять днів. Зрештою, порахував він ці дні вже постфактум: через гарячку, яка поверталася хвилями, із самого перебування й лікування він пам’ятав небагато. Пам’ятав Ютту де Апольда, яка проводила чимало часу при його ложі недуги, пам’ятав товстеньку інфірмерку, яку звали — вельми влучно — сестрою Мізерикордією. Пам’ятав абатису, яка його лікувала, — високу, серйозну черницю зі світлими сіро-блакитними очима. Пам’ятав процедури, які вона йому робила, з біса болісні, які неодмінно приводили до гарячки й маячні. Однак саме завдяки цим процедурам він усе ще мав руку й міг нею так-сяк володіти. Він чув, про що говорили черниці під час процедур, — а говорилося і про ключицю, і про плечовий суглоб, а також про підключичну артерію, про паховий нерв, про лімфатичні вузли, про фасції. Він чув достатньо багато, щоби розуміти, що від багатьох поважних проблем врятували його медичні знання абатиси. А також медикаменти, які вона мала і які вміла застосовувати. Деякі з ліків були магічними, деякі з них Рейневан впізнавав: або за запахом, або за реакцією, яку вони викликали. Застосовувався як додекатеон — значно сильніший, ніж той, який вдалося дістати в Олаві, так і перістереон[284], дуже рідкісний, дуже дорогий і дуже ефективний засіб проти запальних станів. До рани, що кілька разів відкривалася, абатиса застосовувала ліки, відомі під назвою garwa[285], секрет яких прибув, казали, аж з Ірландії, від тамтешніх друїдів. Рейневан упізнав також за дуже характерним маковим запахом вундкраут[286], магічне зілля Валькірії, яким жерці Вотана лікували поранених після битви в Тевтобуржському лісі. Запах сушеного листя блекоти зраджував ієроботан[287], а запах тополиної кори — левкіс, два сильні засоби від гангрени. Плауном пахла присипка, яка називалася lycopodium bellonarium[288].

А коли почали застосовувати lycopodium bellonarium, Рейневан уже міг вставати. Пальці лівої руки більше не німіли, він міг тримати в них різні предмети. Завдяки цьому він мав змогу допомагати черницям у лікуванні Самсона, який, хоч і був притомний, підводитися все був не в стані.

* * *

Ютта не відходила від Рейневана ні на крок. Її очі блищали від сліз та любові.

* * *

Війна, про яку вони вже встигли забути, нагадала про себе незабаром після Трійці. Вранці першого дня червня Рейневана, Ютту та черниць з Білого Костелу стривожив гуркіт гармат, який долинав із заходу. Ще до того, як до монастиря дійшли перші докладні відомості, Рейневан уже здогадувався в чім річ. Ян Колда з Жампаха не відступив разом з армією Прокопа Голого, залишився у Шльонську, за мурами замку у Шленжі. Він сам та його розбійницька дружина були для сілезців більмом на оці і шпичаком у задниці, бо занадто докучали, аби їх можна було терпіти. Сильний та озброєний важкими бомбардами вроцлавсько-свидницький контингент узяв шленжанський замок в облогу й розпочав обстріл, закликаючи Яна Колду здатися. Колда, як доносила стоголоса чутка, у відповідь застосував до обложників популярну в народі назву чоловічих статевих органів і запропонував їм зайнятися взаємним самцеложством. Після чого відповів зі стін вогнем власної артилерії.

вернуться

284

Peristereon (гр.) — вербена.

вернуться

285

Garwa (верхньонім.) — тисячолисник.

вернуться

286

Wundkraut (нім.) — арніка.

вернуться

287

Hierobotane (гр.). - вербена.

вернуться

288

Lycopodium (лат.) — плаун.

1 ... 193 194 195 196 197 198 199 200 201 ... 228
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)