Європейська конвенція з прав людини та кримінальний процес
- Автор: Макбрайд Джеремі
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: К.І.С.
- Жанр: право
Электронная книга - «Європейська конвенція з прав людини та кримінальний процес». Краткое содержание книги:
Для цього наведено витяги з ключових рішень Європейського Суду з прав людини та колишньої Європейської комісії з прав людини стосовно скарг щодо порушень, передбачених Конвенцією прав і свобод, а також щодо порушень, допущених у ході процедур оскарження та інших пов'язаних з кримінальним провадженням процедур.
Витяги з практики Європейського суду важливі не тільки тому, що текст Конвенції сам по собі є дуже загальним для визначення сфери застосування, яку охоплюють її положення, а й тому, що обставини вибраних справ дають уявлення про можливі варіанти застосування згаданих вимог у конкретних ситуаціях.
Коротше кажучи, Суд доходить висновку, що було порушення пункту 1 статті 6 ... Конвенції.
«Тірс i інші проти Сан-Марино» (Tierce and Others v San Marino), 24954/94, 24971/94 and 24972/94, 25 липня 2000 року.
99. В ході судового розгляду справи пана Тірса, апеляційному судді належало розглянути питання як фактів, так і права.
Перший заявник стверджував, що він не підлягає притягненню до кримінальної відповідальності. Тому суддя апеляційного суду мав повністю оцінити питання про його винуватість або невинуватість. Як визнано, суддя не міг збільшити покарання, призначене в першій інстанції, але головним питанням, яке він мав розглянути, було питання винуватості чи невинуватості першого заявника. Він розглянув правову кваліфікацію поведінки першого заявника і без безпосередньої оцінки доказів, які той надав особисто, підтвердив, що поведінка заявника мала в собі такий склад, як шахрайство, а не просто привласнення, хоча різниця між цими двома складами правопорушення головно полягає в суб’єктивній стороні (наявність наміру ввести в оману). Більше того, на клопотання скаржника, суддя навіть розглянув питання про ще одне правопорушення, нібито вчинене першим заявником, а потім передав його на розсуд Commissario della Legge. Помітним елементом провадження в апеляційному порядку було також питання про запобіжний арешт майна першого заявника.
100. Отже, судді апеляційного суду слід було заслухати заявника особисто.
«Ермі проти Італії» (Hermi v Italy) [GC], 18114/02,18 жовтня 2006 року.
92. Прикро, що в повідомленні не вказали, що заявник мав подати заяву про транспортування його до зали засідань принаймні за п’ять днів до дати проведення слухань... Проте держава не може нести відповідальність за те, щоб на кожному етапі процесу детально пояснювати обвинуваченому всі його права та пільги. Про хід судового розгляду проти обвинуваченого і про заходи, які треба здійснити для відстоювання прав клієнта, повідомляти його має його адвокат.
93. У цій справі заявник був повідомлений про дату слухання апеляції 1 вересня 2000 року, тобто за понад два місяці до початку слухань. Те ж саме і призначений адвокат заявника... За цей час адвокати заявника не вважали за потрібне увійти в контакт зі своїм клієнтом... У матеріалах справи немає нічого, що свідчило б і про спроби заявника встановити контакт з ними...
101. Справді, на слуханні справи в апеляційному порядку, пан Марині заперечив проти подальшого розгляду за відсутності свого клієнта... Однак, на думку Суду, це заперечення, заявлене на пізній стадії і не підкріплене ніякими заявами самого підсудного, не може справити більший вплив, аніж загальна позиція заявника.
102. З огляду на вищенаведене та беручи до уваги, зокрема, поведінку адвокатів заявника, Суд вважає, що італійські органи судової влади мали право зробити висновок, що заявник відмовився — не явно, але однозначно — від свого права виступати на слуханні 3 листопада 2000 року в Римському апеляційному суді. Крім того, заявник міг заявити про це право, не обов’язково вдаючись до надмірних формальностей.
«Марчелло Віола проти Італії» (Marcello Viola v Italy), 45106/04, 5 жовтня 2006 року.
72. ... Європейський суд вважає, що участь заявника в засіданні апеляційного суду шляхом відеоконференції переслідувала законну мету за змістом Конвенції, а саме захист громадського порядку, запобігання вчиненню злочину, захист права на життя, свободу та безпеку свідків та жертв злочину, а також дотримання вимоги «розумного строку» тривалості судових слухань. Залишається перевірити, чи окремі особливості здійснення процедури розгляду не порушували права на захист.
73. Європейський суд зауважує, що ...заявник мав можливість користуватись відеозв’язком із залом, де відбувалось засідання, що дозволяло йому бачити осіб, які були присутні в залі, та чути те, що вони говорили. Його так само могли бачити та чути інші учасники процесу, суддя та свідки, він також мав можливість робити заяви до суду з місця, де він перебував в ув’язненні.
74. Звичайно, була ймовірність того, що через технічні проблеми зв’язок між залом засідань та місцем ув’язнення не був ідеальним, що могло спричинити труднощі при переданні голосу та зображень. Водночас, як видно з матеріалів справи, в жоден з моментів судових слухань апеляційного суду заявник не намагався особисто або через посередництво своїх адвокатів поінформувати суддю про труднощі, які у нього виникли зі звуком чи зображенням...
75. Суд, нарешті, підкреслює, що адвокат заявника мав право бути присутнім в місці, де перебував його клієнт та спілкуватись з ним конфіденційно. Така можливість була також підтверджена захисником, який був присутнім у залі засідань. Ніщо не вказує на те, що в цій справі порушували право заявника спілкуватись зі своїм адвокатом за умов, коли їх не могли підслуховувати треті особи.