Беру свої слова назад

Автор: Суворов Виктор
Год: 2005
Язык: украинский
Год: Сталкер
ISBN: 966-696-874-6
Переводчик: Олег Петрович Дрогомирецький
Жанр: История

Электронная книга - «Беру свої слова назад». Краткое содержание книги:

Анотація Після виходу в світ книжки «Тінь перемоги», Віктор Суворов продовжив дослідження ролі маршала Жукова в історії СРСР. Результатом стала друга частина книжки, під назвою «Беру свої слова назад». Спроба її публікації в Росії в рік 60-річчя Перемоги зіткнулася з передбачуваними труднощами, проте в липні 2005 року книжка (видана в Донецьку) з'явилась у продажу в російських книжкових магазинах.

Перейти на страницу:

Розділ 33

Як великий стратег догодив ідеологічним ворогам

Жуковське оперативне мистецтво - це перевага в силах у 5-6 разів. Він боявся навіть у таких умовах, коли Ватутін зосередив на вузькому фронті танкову армію товариша Романенка, два абсолютно свіжі окремі танкові корпуси, 3-ю ударну загальновійськову армію товариша Кузнєцова, 21-у загальновійськову армію, кілька окремих танкових бригад, кавалерійський корпус і багато інших частин посилення. З такою величезною силою боявся, хотів, щоб війська Сталінградського фронту відтягли на себе сили противника. Ось коли Жуков показав свою шкуру.

Маршал Радянського Союзу А.І. Єременко.

ВИЖ. 1994. № 5

– 1 -

Жуков був нетерпимий до фальсифікаторів історії. Чого вартий один лише донос у ЦК КПРС на Чаковського. У чому тільки Жуков не звинувачував письменника, шо оспівав його: на догоду дешевій сенсації Чаковський нібито грає на руку нашим ідеологічним ворогам. А сам Жуков написав таку книжку, яку ідеологічні вороги визнали видатним шедевром. Анна Міркіна пишається тим, що ворогам книжка видатного полководця XX століття жахливо сподобалася. Вона пише: «На супері штутгартського видавництва ДФА ("Дойче ферлагс-аншальт"), що випустило цю книжку двома тиражами у ФРН, було написано червоними буквами по всьому периметру: Eines der grossen Dokumente unserer Epoche ("Один з найбільших документів нашої епохи") . Так оцінили працю радянського маршала наші ідеологічні противники» («Огонек». 1988. № 18. С. 20).

Це, звичайно, диво: написати так, щоб ворогам ідеологічним сподобалося. У мене від заздрості - скрегіт зубовний. Ворогів у мене теж вистачає. Прокидаюся вночі і все думаю - як би ворогам догодити? Як би написати щось таке-таке, щоб всі мої ідеологічні противники вітали мій новий шедевр бурхливими тривалими оплесками? Я не гордий, не сподіваюся, що вороги оголосять мої писання найбільшим документом епохи, але хоч би капелюхи зняли на знак поваги. Так ні ж. Як не намагаюся, нічого не виходить. Що б не написав, в мене каменюки кидають. А ось Жуков Георгій Костянтинович - не тільки видатний стратег, він ще й великий письменник. Уже так примудрився, вже таке написав, що ідеологічні вороги тут же з місць схопились і вітали його безсмертне творіння радісними криками.

– 2 -

Мені кажуть: добре, припустимо, у «Криголамі» все правильно, але... Але чи була Червона Армія готова до війни? І тут же розтрощують всі мої побудови простими, але страшними свідоцтвами повної нашої неготовності. Один лише приклад: на 21 червня 1941 року брак танків у Червоній Армії становив 32 000 машин, у тому числі не вистачало 16 600 танків новітніх зразків.

Джерело таких відомостей - Маршал Радянського Союзу Г.К. Жуков (Спогади та роздуми. М., 1969, С. 205).

Друга світова війна, якщо не говорити про війну на морі, перш за все війна танкова, і ні в кого у світі не було такої нестачі бронетанкової техніки. Скажу більше: у всіх арміях світу, разом узятих, не було такої нестачі основної зброї війни. Ці цифри - наш національний сором. Ці цифри увійшли в усі західні монографії про війну, в усі підручники. Ці цифри вивчають у всіх військових академіях світу. Експерти пам'ятають ці цифри і ними вже багато років нещадно гатять по моїй бідній голові.

Бій іде ось з якої причини. Гітлерівці зуміли навіяти всьому світові, що німці - вища раса, а всякі там слов'яни, семіти, ще хтось - нижчі. Гітлерівці так і писали: нелюди. Зараз відкрито про це не кажуть, але на увазі мають, особливо коли мова заходить про війну. А я заперечую. Я доводжу, що й танки у нас були, і літаки, і були вони цілком на рівні світових стандартів, а то й вище, і артилерія найкраща в світі, і боєприпасів наготували більше, ніж усі інші країни світу, разом узяті, тільки готували ми не оборону, а щось інше. Нас застали зненацька, війну довелося вести не за тими сценаріями... Ну не можна 41-й рік пояснювати нашою відсталістю та ідіотизмом...

А мені у відповідь: та чи знаєш ти, що Сталін був боягузом? Це сказав сам Жуков! Чи знаєш, що брак озброєння у Червоній Армії був воістину жахливим, одних тільки танків не вистачало 32 000, в тому числі 16,6 тисячі новітніх? І це сказав сам Жуков! Чи знаєш, що літаки були застарілими? Це слова Жукова! Чи знаєш, що ні одна дивізія не була повністю укомплектована? І це сказав сам Жуков!

Ми всі, жителі колишнього Союзу, в очах Заходу, та й у власних очах, - йолопи, і все у нас було не так. Козирний туз всіх наших ворогів і ненависників, всіх гітлерівців і расистів - Жуков Георгій Костянтинович. Нашу «неготовність» Жуков описав у кольорах і барвах і всім ворогам Росії дав невичерпний запас аргументів.

Перейти на страницу:

Сюжет

Атмосфера

Главный герой

Общее впечатление

Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)

Не работает?