Повна академічна збірка творів

2 Цей твір було написано під час перебування Сковороди в Гужвинських лісах біля Деркачів, які належали Василеві Михайловичу Земборському [див.: Ніженець А., Стогній І. Григорій Сковорода. Пам'ятні місця на Україні. - Київ, 1984. - С. 58].

3 Ім'я Асхань (Асха) в масоретському тексті Біблії подано як caksab, у Септуагінті - Аоа (Книга Ісуса Навина 15: 16) та Аоха (Перша книга параліпоменон 2: 49), у Вульгаті - Аха, Achsa, в Єлизаветинській Біблії - ,3с^<жь. Значення цього імені пов'язують зі словом "ножна спряжка, браслет" [The Interpreter's Dictionary of the Bible. - Nashville, 1990. -Vol. 1. - P. 27]. Про красиві ножні браслети доньок Сіона йдеться в Книзі пророка Ісаї: "і дзвонять спряжками на ногах своїх (tQcakkasnatt)" (Книга пророка Ісаї 3: 16); "поскидає Господь окрасу спряжок на їхніх ногах (tip’eret hacakasim)" (Книга пророка Ісаї 3: 18). Можливо, саме під впливом цих віршів Сковорода й пов'язав ім'я Асхань зі словом "красота".

4 Див.: Книга Ісуса Навина 15: 16-17.

5 Сковорода змішує назви двох міст: Давір (євр. dobtr, Девір) та Хеврон (євр. hebrdri). Згідно з Книгою Ісуса Навина, Давір раніше називали Кіріаф-Сефер (євр. qiryat-seper, Кір'ят-

Сефер - у буквальному сенсі "місто книги, сувою", в Септуагінті: "пдАїс, ураццатсоѵ", звідси - "град писмен" у Єлизаветинській Біблії та в Сковороди), а Хеврон - Кіріаф-Арба (євр. qiryat J'arbaс, Кір'ят-Арба, у Септуагінті: "пдАїс, Ар(ідк", "град Арвок" - у Сковороди). Пор.: й в^ыде СЗтХдХ ^d/іевъ нл живХфи^ъ въ длвірѣ: й/ИА же прежде башє длвірХ грлдъ пйс/иенъ (Книга Ісуса Навина 15: 15). У словнику Памви Беринди слово Хеврон витлумачено так: "Хеврон: товариство, учасництво, або пристаньє, або заклинаньє, або зависть" [див.: Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. -Ст. 471]. Євр. hebron справді асоціюють із дієслівним коренем hbr, що означає "зв'язувати, об'єднуватися, укладати спілку" [див.: The Brown-Driver-Briggs Hebrew and English Lexicon. - Peabody, Mass., 1999. - P. 287-288]. Отже, Хеврон - це "союз" [ibid. - P. 289]. Назва "Кір'ят-Сефер" могла виникнути наслідком народної етимології, а від початку, найімовірніше, звучала інакше: "Кір'ят-Софер" (євр. soper), що означає "місто писця". За однією з версій, джерелом обох назв ("Девір" та "Кір'ят-Софер") було хетське слово dabarn - 'правитель'.