Науково-практичний коментар Земельного кодексу України
- Автор: Мірошниченко А. М., Марусенко Р. І.
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Правова єдність
- ISBN: 978-966-2183-41-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Земельного кодексу України». Краткое содержание книги:
Видання може стати в нагоді студентам, викладачам і науковцям правничих спеціальностей, практикуючим юристам і усім тим, хто цікавиться земельним законодавством та практикою його застосування.
Разом із тим, до компетенції суду не віднесено безпосереднє прийняття рішення про надання земельної ділянки у користування, що було б достатньою підставою для її відведення (пор. із ч. 11 ст. 118 ЗКУ, ч. 4 ст. 7 ЗУ "Про фермерське господарство").
Окрім рішення про відмову у наданні земельної ділянки у користування, бездіяльності щодо прийняття рішення, до суду можуть оскаржуватися й інші акти та дії, що мають місце у процесі надання земельної ділянки у користування. Між тим, звернення до суду у цих випадках не є ефективним засобом захисту, оскільки ще більше затягує процедуру.
Стаття 124. Порядок передачі земельних ділянок в оренду
1. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
2. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
3. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
4. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.
(Стаття 124 із змінами, внесеними згідно із Законами N107-VI від 28.12.2007, N309-VI від 03.06.2008; в редакції Закону N 509-VI від 16.09.2008)
До частини першої. Компетенція органів державної влади та місцевого самоврядування щодо передачі в оренду земельних ділянок державної та комунальної власності визначається ст. 122 ЗКУ (див. коментар). Слід враховувати, що на даний момент не здійснено розподілу земель на землі комунальної і державної власності, тому землі комунальної власності не сформовані. До розмежування діють норми п. 1 розділу VIII "Прикінцеві положення" ЗУ "Про оренду землі", п. 12 розділу X "Перехідні положення" ЗКУ, що надають право здавати в оренду землі державної власності в межах населених пунктів місцевим радам, а за межами - органам виконавчої влади.
Згадку про "договір купівлі-продажу права оренди" у коментованій нормі слід визнати некоректною. Право оренди виникає лише після укладення відповідного договору оренди, у тому числі у разі проведення аукціону (ст.ст. 125, 126 ЗКУ, ст. 6 та ін. ЗУ "Про оренду землі"). Тому "продати" це право до того, як воно виникне, неможливо. Крім того, термін "право оренди" традиційно позначає зобов'язальне право, яке не може "продаватися". Не хотілося б, щоб нова невдала редакція даної норми (ред. ЗУ від 16.09.2008 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву") була використана для того, щоб, наприклад, у випадку проведення аукціону перед укладенням договору оренди укладати ще якийсь договір "купівлі-продажу права оренди", який не матиме жодних правових наслідків.
За загальним правилом, договірні відносини будуються за засадах рівності сторін, і право вимагати укладення з ним договору оренди земельної ділянки виникає у суб'єкта лише у випадках, визначених законом або договором. Так, ч. З ст. 27 ЗУ "Про приватизацію державного майна" передбачає "пріоритетне право " власників "приватизованих об 'єктів на довгострокову оренду (на строк не менше десяти років) займаних ними земельних ділянок з наступним викупом земельних ділянок відповідно до законодавства України, якщо на це немає прямої заборони Кабінету Міністрів України або відповідної місцевої ради". Іншим випадком є переважне право на поновлення договору орендаря, "який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору" (ч. 1 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі").