Скандал сторіччя. Тексти для газет і журналів (1950–1984)
- Автор: Маркес Габриэль Гарсия
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7654-20-8
- Переводчик: Галина Владимировна Грабовская
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Скандал сторіччя. Тексти для газет і журналів (1950–1984)». Краткое содержание книги:
Тематика п’ятдесяти текстів «Скандалу…» багатосяжна: від політичних переворотів до «особистого Гемінґвея» Маркеса і перукаря президента, від літературщини, привидів минулого й майбутнього та розповіді про те, як пишуть романи, — і до інсайтів, феномену телепатії й таємниці містичної історії, якій він, один із найвизначніших письменників Латинської Америки, не зміг дати назви.
Де живе людина-невидимка?
Зміна адреси одержувача і відправника, хоча й може видатися надзвичайною, є чимось найпростішим і найчастішим. Працівники відділу незатребуваних відправлень — саме такою є офіційна назва цвинтаря загублених листів — втратили лік ситуаціям, які можуть постати в заплутаному лабіринті заблуканих послань. В середньому зі ста незатребуваних листів, які вони отримують щодня, щонайменше десять — із наклеєними як треба марками і належним чином відправлені — мають абсолютно чисті конверти. Їх називають «листами для людини-невидимки», і опустив їх у поштову скриньку той, кому спало на думку написати листа комусь, кого нема і, відповідно, він ніде не живе.
Листи до Уфемії
«Хосе, Богота», — написано на конверті одного із загублених листів. Конверт розпечатали і знайшли всередині складений удвоє лист, написаний і підписаний «Діогеном». Єдиний слід, аби знайти його одержувача, — це звертання: «Любий Енріке».
Рахують на тисячі листи, які прийшли у відділ незатребуваних відправлень і на чиїх конвертах було написано лише ім’я чи прізвище. Тисячі листів для Альберто, для Ісабель, для Ґутьєррес-і-Медіна і для Франсиско Хосе. Це найзвикліший випадок.
У цьому закладі, де безглуздя є чимось цілком природним, є лист всередині траурного конверта, на якому нема ні імені, ні адреси одержувача, а фіолетовим чорнилом написано тільки одну фразу: «Висилаю його в чорному конверті, аби він дійшов легшим».
Хто є хто!
Ці нісенітниці, що множаться до безконечності і могли б звести з розуму нормальну людину, не позначилися на нервовій системі шістьох службовців, які вісім годин на день роблять усе можливе, аби знайти адресатів безлічі заблудлих листів. З лепрозорію в Аґва-де-Діос, зокрема в різдвяні дні, надходять сотні листів без імені. У всіх них просять про допомогу: «Для сеньйора, що тримає крамничку на 28-ій південній вулиці, через два будинки від різника», написано на конверті. Листоноша виявляє, що не тільки неможливо визначити місцезнаходження цієї крамниці на вулиці довжиною у 50 квадр[4], але що у всьому кварталі немає крамниці різника. Проте з Аґва-де-Діос дійшов за призначенням лист, на якому була така інформація: «Для пані, яка щоранку о пів на шосту ходить на літургію в Єгипетську церкву». Вперто проводячи розслідування, службовці і посильні відділу незатребуваних відправлень зуміли встановити особу анонімного адресата.
Попри усе…
Листи, що їх оголошують безповоротно «мертвими», не становлять більшість із тих, які надходять щодня у відділ незатребуваних відправлень. Дон Енріке Посада Укрос, спокійний сивоголовий чоловік, який після п’яти років перебування на чолі цього відділу вже не дивується нічому, володіє загостреним чуттям у казковому ремеслі визначати сліди, де їх на перший погляд не існує. Це фанатик порядку у закладі, який завдячує своїм існуванням виключно незмірній безалаберності тих, хто пише листи. «Ніхто не буде читати списки кореспонденції», — каже керівник відділу незатребуваних відправлень. А люди, які їх читатимуть, якраз і становлять мізерний відсоток тих, для кого є лист без адреси. Офіс управління списками кореспонденції в Боготі постійно переповнений людьми, що сподіваються отримати листа. Проте зі списку із 170 листів з помилковою адресою лише шість забрали їхні адресати.
Однофамільці
Невігластво, недбальство, неуважність і брак почуття взаємодії з боку людей є основними причинами того, що лист не доходить за призначенням. Число колумбійців, які змінюють адресу і роблять відповідне сповіщення на пошті, є вкрай мізерним. І поки така ситуація триватиме й далі, марними будуть зусилля службовців відділу незатребуваних відправлень, де вже багато років лежить лист, якого не забрали, адресований в ось такий спосіб: «Шле вам ваша наречена». Є тут також посилки з усього світу — з газетами, журналами, репродукціями відомих картин, академічними дипломами і дивними предметами невідомого призначення. Дві кімнати забиті цими незатребуваними поштовими відправленнями з усього світу, місцезнаходження адресатів яких не вдалося встановити. Там бачили посилки для Альфонсо Лопеса, Едуардо Сантоса, Ґуставо Рохаса, Лауреано Ґомеса, які не є тими самими громадянами, що їх кожен може собі уявити. І серед них — посилка з журналами і філософськими бюлетенями для адвоката і соціолога, доктора Луїса Едуардо Ньєто Артеси, який зараз перебуває в Барранкільї.
4
50 квадр — це чотири кілометри.