Дивовижна історія Мері Стенз

Навпроти місіс Белл сиділа чорнява темноока красуня, гнучка, як рись, з виразним смаглявим обличчям уродженки півдня. На ній була строга чорна сукня з високим коміром, яка вигідно підкреслювала її незвичайну вроду. Красуню звали Тоні Лурі; вона очолювала торговельний відділ фірми, і важко було сказати, чим вона більше завдячувала своєму успіхові в цій царині — чи то комерційним здібностям, чи невідпорним чарам.

І нарешті майже в кінці столу примостилися двоє непоказних, напрочуд подібних один до одного чоловіків, що весь час змовницьки перешіптувались. Старший мав трохи зморшкувате обличчя, ріденьке каштанове волосся і вуса, що надавали йому винуватого виразу. То був Філіпп Мак-Кінлі, режисер кінокомпанії “Бельведер”, що знімала телевізійні фільми на замовлення “Мерріт і Хау”. Його напарник Дейв Блант, молодший і безвусий, проте вже також доволі помережаний зморшками, був штатний сценарист тієї ж компанії. Блант раз у раз скоса позирав на сліпучі принади Тоні Лурі, і очі його спалахували, наче два маяки. Було очевидно, що він ладен хоч зараз запродатися в рабство шефові торговельного відділу.

Аманда Белл відкрила нараду діловим, але цілком неофіційним тоном, змусивши Фасберже повернутися від заллятого сокцем парку до поважніших справ за великим столом.

— Мета сьогоднішньої наради — обговорити деякі питання, пов’язані із збутом та рекламою нового виробу фірми, крему “Врододій”. Це косметичний крем найвищого гатунку, він міститиме в своєму складі біохімічний препарат під назвою стимулін, що, як я розумію, має здатність пожвавлювати й регулювати гормональну діяльність ендокринних залоз і таким чином дає позитивні наслідки в поліпшенні зовнішності.

Вона швидко обвела поглядом слухачів і провадила далі:

— Я сподівалася, що ми сьогодні зможемо зустрітися з доктором Престоном і з’ясувати окремі деталі, але він надзвичайно зайнятий і до того ж вважає, що його особиста участь у розробці крему не має ніякого відношення до збуту й реклами. Мушу сказати, що саме доктор Престон керуватиме дослідом, на якому буде грунтуватися вся рекламна кампанія. З професійних міркувань він хоче залишитись невідомим, і це, мабуть, головна причина його відмови приїхати сюди.

Фасберже сердито гмукнув, але нічого не сказав.

— Потрібну дівчину вже знайшли? — спитав Клайв Роуз.

— Так, її відібрано з понад двох тисяч претенденток.

— Чи не вважаєте ви, що було б добре запросити сюди її?

— Ні, не вважаю, — твердо відказала місіс Белл.