Поліція
- Автор: Несбё Ю
- Серия: Инспектор Харри Холе #10
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-6908-5
- Переводчик: Марія Козлова
- Жанр: Полицейские детективы
Электронная книга - «Поліція». Краткое содержание книги:
Офіцера поліції знаходять мертвим на місці давнього вбивства, у розслідуванні якого він брав участь. Коли те саме трапляється з двома іншими поліцейськими, стає зрозуміло, що це не випадковість. До того ж ці давні справи не було розкрито. Нові вбивства скоєно з жахливою жорстокістю, а у поліції немає жодних припущень. І що найгірше: вони втратили свого кращого слідчого — Харрі Холе, який пішов з поліції, щоб викладати у Поліцейській академії…
— Постачальник не написав, який інструмент найкраще підходить для цих цілей, розумієш?
У голосі теж було щось знайоме.
— Ну що ж, обійдуся тим, що є. Зараз мені доведеться примотати твою голову скотчем, Мікаелю.
У цей момент туман зовсім зник, і Мікаель побачив його. Страх.
А страх побачив Мікаеля і увійшов прямо йому в горлянку.
Мікаель хапонув ротом повітря, аж тут відчув, як його голову притискають до матраца і перемотують скотчем через лоб. Потім він побачив обличчя зеленого навспак над собою.
Пов’язка сповзла вниз. Поки мозок Мікаеля повільно обробляв зорові враження, те, що було навспак, перевернулося. І він упізнав його. І зрозумів чому.
— Пам’ятаєш мене, Мікаелю? — запитав той у зеленому.
Це був він. Гомик. Той, що спробував поцілувати Мікаеля, коли він працював у КРИПОСі. У туалеті. Хтось увійшов. Трульс перемісив його на фарш у гаражі, і він більше не повернувся на роботу. Він знав, що його там чекає. Так само, як Мікаель знав, що його чекає зараз.
— Пощади, — очі Мікаеля налилися сльозами. — Це я зупинив Трульса. Він би забив тебе до смерті, якби я не…
— …зупинив його, не врятував свою кар’єру.і не став головою поліції.
— Слухай, я готовий заплатити, скільки б…
— О, ти отримаєш право заплатити, Мікаелю. Ти щедро заплатиш за те, що ви у мене відняли.
— Відняли. Що ми у тебе відняли?
— Ви відняли у мене помсту, Мікаелю. Помсту тому, хто убив Рене Калснеса. Ви дозволили вбивці ушитися.
— Не всі справи вдається розкрити. Ти ж знаєш це.
Сміх. Холодний, короткий, що різко припинився.
— Я знаю, що ви не старалися, ось що я знаю. Ви плюнули на цю справу з двох причин. По-перше, ви знайшли кийок недалеко від місця злочину і вирішили, що коли шукатимете занадто старанно, то з’ясується, що хтось із вас позбавив життя цю тварюку, цього мерзенного гея. І це друга причина, так, Мікаелю? Рене не був настільки гетеросексуальним, як цього хотілося б поліцейським. Чи як, Мікаелю? Але я кохав Рене. Любив. Ти кохав коли-небудь, Мікаелю? Я кажу вголос, що я, чоловік, любив того хлопчика, хотів цілувати його, гладити його по волоссю, шепотіти йому на вушко ласкаві слова. Тобі це здається бридким? Але десь у глибині душі ти це знаєш, адже правда? Що здатність полюбити іншу людину — це дар. Ти повинен був давно зізнатися в цьому самому собі, Мікаелю, бо зараз твій час уже вичерпався, ти ніколи не зазнаєш того, що я пропонував тобі, коли ми працювали у КРИПОСі. Ти так злякався свого другого "я", що розсердився, і тобі довелося побити його. Побити мене.
Голос його ставав усе голоснішим і голоснішим, але потім він заговорив тихо, майже пошепки:
— Але це був просто безглуздий страх, Мікаелю. Я сам пізнав його, і я б ніколи не став карати тебе так суворо лише за це. Тобі й усім іншим так званим поліцейським, що розслідували справу Рене, був винесений смертний вирок за те, що ви заплямували ім’я єдиної людини, яку я коли-небудь любив. Ви принизили його людську гідність. Ви сказали, що убитий навіть не заслуговує на те, щоб робити роботу, за яку вам платять. Але ж ви приносили присягу слугувати суспільству і справедливості. Тобто ви зраджуєте усіх нас, оскверняєте людей, Мікаелю, людей, які є єдиною святинею! Вони — і любов. Отже, вас необхідно усунути. Як ви усунули мою зіницю ока. Але досить базікати, мені потрібно зосередитися, якщо ми хочемо все зробити правильно. На щастя для тебе і для мене, в Мережі є відеоінструкції. Що скажеш на це?
Він показав Мікаелю картинку.
— Має бути хірургія для чайників, правда ж? Ну гаразд, годі, Мікаелю! Ніхто тебе не чує, але, якщо ти так кричатимеш, мені доведеться заклеїти і твій рот.
Повалившись на стілець Арнольда Фолкестада, який видав протяжне гідравлічне шипіння і провалився під вагою його тіла, Харрі ввімкнув комп’ютер. І доки він з тріском завантажувався, активував програми і готувався до роботи, Харрі ще раз перечитав повідомлення від Катрини:
Статистику не знайдено.
Арнольд розповідав йому, що існує статистика ФБР, яка свідчить про те, що в дев’яноста чотирьох відсотках випадків смерті ключових свідків звинувачення в серйозних справах ці смерті були підозрілими. Саме через цю статистику Харрі став уважніше вивчати вбивство Асаєва. Але статистики не існувало. Як у жарті Катрини, який терзав мозок Харрі і який він з незрозумілої причини запам’ятав: "У сімдесяти двох відсотках випадків, коли люди наводять статистичні дані, вони беруть їх зі стелі".