Сильмариліон
- Автор: Толкин Джон Рональд Руэл
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: АСТРОЛЯБІЯ
- ISBN: 978-966-8657-24-5
- Переводчик: Катерина Оніщук
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Сильмариліон». Краткое содержание книги:
Ця книга — легендарна провісниця Володаря Перстенів — пропонує нам цілісну міфологічну історію майстерно вифантазуваного, але такого реалістичного світу Середзем’я. Стрункий і взаємопов’язаний кодекс, у якому йдеться про епічну боротьбу між добром і злом, становлять окремі твори: Айнуліндале — міф про Творення світу, про виникнення Зла та причини Падіння; Валаквента — картина ієрархії божественних сил, зображення їхньої вдачі та ролі у Творінні; Квента Сильмариліон — історія повстання Феанора та його роду проти богів, вигнання повстанців із Валінору та їхнє повернення до Середзем’я, а також безнадійної, незважаючи на жертовну мужність, війни з великим Ворогом за Сильмарили — досконалі коштовності, що їх виготовив Феанор, а викрав Морґот; Акаллабет розповідає про падіння великого острівного королівства Нуменор наприкінці Другої Епохи, а сказання Про Перстені Влади подає короткий огляд величних подій Третьої Епохи, насамперед — перебіг Війни за Перстень.
палан (мовою квенья) «з краю в край» — як у палантіри, Тар-Палантір.
пел- «рухатися по колу», «оточувати» — як у Пеларґір, Пелори й у Пеленнор — «огороджена земля» в Мінас-Тіріті; також в Ефель-Брандір, Ефель-Дуат (ефель — від ет-пел — «зовнішня огорожа»).
рам «стіна» (рамба мовою квенья) — як в Андрам, Рамдал; також у Раммас-Ехор — стіна довкола Пеленнорських Полів поблизу Мінас-Тіріта.
ран- «блукати, бурлакувати» — як у Рана (Місяць), Мітрандір, Аерандір; також у назві ріки Ґілраен у Ґондорі.
рант «течія» в назвах річок Адурант (аду — «подвійний») і Келебрант («Срібна Жила»).
рас «ріг» — як у Барад-Німрас, також у Карадрас («Червоний Ріг») і Метедрас («Остання Вершина») в Імлистих Горах; форма множини — райс — в Еред-Німрайс.
рауко «демон» — як у валараукар; синдарською — рауґ, роґ, як у балроґ.
ріл «блиск» — як в Ідріль, Сильмарил; також в Андуріл (меч Араґорна) та мітрил (морійське срібло). Ймення Ідріль мовою квенья було Ітарілле (чи Ітарілде), від основи іта— «іскорка».
рім(рим) «велика кількість, юрба» (рімбе мовою квенья), зазвичай уживане у збірних формах множини, як-от ґолозріми, Мітрім (див. «Покажчик»), науґріми, Танґородрім тощо.
рінґ «холодний, морозний» — як у Рінґіл, Рінґвіл, Гімрінґ, також у назві ріки Рінґло в Ґондорі й у рінґаре — квенійській назві останнього місяця року («Володар Перстенів», «Додаток D»).
ріс «розтинати», вважають, що юно змішалося з подібною за значенням основою кріс- (похідною від кореня кір— «розрізати, розтинати»); звідси Анґріст (також Оркріст — «Ґобліносік» — меч Торіна Дубощита), Кріссаеґрім, Імладріс.
ром- основа, яку вживали на позначення звуку сурм і ріжків, як в Ороме та Валарома; пор.: Бема — ймення цього вали роганською мовою, що в «Додатку А» (ІІ) до «Володаря Перстенів» перекладено англосаксонською як beme — «сурма».
ромен «висхідний, схід сонця, схід» (мовою квенья) — як у Роменна. Синдарські слова на позначення сходу; рун (у Талат-Рунен) і амрун — того самого походження.
ронд означало склепінчастий чи аркоподібний дах або велику залу чи покій із таким дахом; тому — Нарґотронд (див.: ост), Газодронд, Аґларонд. Може стосуватися також і небес, адже ймення Елронд означає «зоряний небозвід».
рос «піна, бризки морської води, бризки» — як у Келеброс, Елрос, Раурос; також у Кайр-Андрос — назва острова на ріці Андуін.
рох «кінь» (рокко мовою квенья) — як у Рохаллор, Роган (від Роханд — «земля коней»), рогіррими; також у Рогерин — «кінь володарки» (пор.: геру) — кінь Араґорна, який звався так, бо його віддала Араґорнові Арвен («Повернення Короля» V 2).
руін «червоне полум’я» (рунья мовою квенья) — як в Ородруін.
рут «гнів» — як в Аранрут.
сарн «(невеликий) камінь» — як у Сарн-Атрад (Сарн-Брід на ріці Брендівинній є півперекладом цієї назви); також у Сарн-Ґебір («камінні вістря»: кебер, множина — кебір — «кілки») — бистрина на ріці Андуін. Похідним є слово Серні — назва ріки в Ґондорі.
сереґ «кров» (серке мовою квенья) — як у сереґон.
сіл- (і його різновид тіл-) «світитися (білим чи срібним світлом)» — як у Бретіл, Ґалатіліон, Сильпіон і у квенійському Ісіл (синдарське Ітіл) — Місяць, звідки Ісілдур, Нарсіл, Мінас-Ітіл, Ітіліен. Вважають, що квенійське слово Сильмарили походить од сіліма — так Феанор назвав речовину, з якої виготовив Коштовності.
сір «ріка», від кореня сір— «текти» — як в Оссіріанд (перша частина походить од числівникової основи «сім»: осто мовою квенья, одо синдарською), Сіріон; також у Сіраннон («Прибрамний Потік» Морії) та Сіріт («потік» — як тіріт — «сторожкий» — від тір) — назва ріки в Ґондорі. Той самий корінь ми бачимо в Мінгіріат («межиріччя» — територія поміж Брендівинною та Сірим Потоком), лише зі заміною с на г всередині слова; в Нандугіріоні — «долина туманних потоків», Тьмяноджерельний Діл (див.: нан(д) і ду); в Етір-Андуін — витік чи дельта Андуіну (від ет-сір).