Сильмариліон
- Автор: Толкин Джон Рональд Руэл
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: АСТРОЛЯБІЯ
- ISBN: 978-966-8657-24-5
- Переводчик: Катерина Оніщук
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Сильмариліон». Краткое содержание книги:
Ця книга — легендарна провісниця Володаря Перстенів — пропонує нам цілісну міфологічну історію майстерно вифантазуваного, але такого реалістичного світу Середзем’я. Стрункий і взаємопов’язаний кодекс, у якому йдеться про епічну боротьбу між добром і злом, становлять окремі твори: Айнуліндале — міф про Творення світу, про виникнення Зла та причини Падіння; Валаквента — картина ієрархії божественних сил, зображення їхньої вдачі та ролі у Творінні; Квента Сильмариліон — історія повстання Феанора та його роду проти богів, вигнання повстанців із Валінору та їхнє повернення до Середзем’я, а також безнадійної, незважаючи на жертовну мужність, війни з великим Ворогом за Сильмарили — досконалі коштовності, що їх виготовив Феанор, а викрав Морґот; Акаллабет розповідає про падіння великого острівного королівства Нуменор наприкінці Другої Епохи, а сказання Про Перстені Влади подає короткий огляд величних подій Третьої Епохи, насамперед — перебіг Війни за Перстень.
ґіріт «трепетний» — як у Нен-Ґіріт; пор.: також ґірітрон — синдарська назва останнюю місяця в році («Володар Перстенів», «Додаток D»).
ґлін «блиск» (особливо щодо очей) — як у Маеґлін.
ґолоз Синдарська форма квенійського нолдо; див.: гул. Множина — ґолозріми та Ґелиз (як в Аннон-ін-Ґелиз).
ґонд «камінь» — як у Ґондолін, Ґондор, ґоннгіррими, Арґонат, сереґон. Король Турґон назвав своє таємниче місто мовою квенья — Ондолінде (квенійське ондо = синдарському ґонд, а лінде означає «спів, пісня»); та в легендах юно більш відоме під синдарською назюю Ґондолін, яку, ймовірно, тлумачили як ґонд-долен — «Прихована Твердиня».
ґор «жахіття, страх» — як у Ґортаур, Ґортол; ґорот має те саме значення й у подвоєному вигляді трапляється в Ґорґорот, Еред-Ґорґорот.
ґрот (ґрод) копальня, підземна оселя» — як у Менеґрот, Ноґрод (можливо, також у Німродель — «володарка білої печери»). Ноґрод початково був Новрод — «порожниста копальня» (звідси переклад «Печерна Будова»), та згодом назву змінили під впливом слова науґ — «гном».
ґул «чаклунство» — як у Дол-Ґулдур, Мінас-Морґул. Це слово походить од тієї самої стародавньої основи нґол-, яку бачимо у слові нолдори; пор.: квенійське ноле — «тривале навчання, премудрість, знання». Та синдарське слово набуло загрозливішого смислового відтінку, бо часто вживалося зі складовою морґул — «чорна магія».
ґурт «смерть» — як у Ґуртанґ (див. також: Мелкор у «Покажчику»).
даґор «битва»; тут коренем є ндак-, пор.: Гауз-ен-Нденґін. Ще одна похідна від нього —Даґнір (Даґнір Ґлаурунґа — «Убивця Ґлаурунґа»).
дае «тінь» — як у Дор-Даеделот і, можливо, в Даерон.
дел «жах» — як у Делдуват; делот — «огида» — яку Дор-Даеделот.
дін «мовчазний» — як у Дор-Дінен; пор.: Рат-Дінен — Мовчазна Вулиця в Мінас-Тіріті — й Амон-Дін — один із сигнальних пагорбів Ґондору.
дол «голова» — як у Лоріндол; часто вживається в назвах пагорбів і гір: Дол-Ґулдур, Долмед, Міндоллуін (також Нардол — один зі сигнальних пагорбів Ґондору — та Фануізол — одна з Гір Морії).
дор «земля» (тобто суходіл, на противагу до моря), походить від ндор; трапляється у багатьох синдарських назвах: Доріат, Дортоніон, Еріадор, Ґондор, Мордор тощо. У мові квенья ця основа помилково змішалася з цілком відмінним словом норе — «народ»; тому початково Валіноре означало тільки «народ валарів», а Валандор — «земля валарів», аналогічно Нумен(н)оре — «народ Заходу», а Нумендор — «Західна земля». Квенійське слово Ендор — «Середзем’я» — походило від енед — «середній» — і ндор, що в синдарській утворило Еннор (пор.: еннорат — «середні землі» в пісні А Елберет Ґілтоніел).
драуґ «вовк» — як у Драуґлуін.
ду «ніч, тьмяність» — як у Делдуват, Ефель-Дуат. Походить од давнішого доме (ломе мовою квенья); таким чином синдарське дулін— «соловей» — відповідає ломелінде.
дуін «(довга) ріка» — як в Андуін, Барандуін, Есґалдуін, Малдуін, Таур-ім-Дуінат.
дур «темний» — як у Барад-дур, Караґдур, Дол-Ґулдур, а також у Дуртанґ (замок у Мордорі).
еар «море» (мовою квенья) — як в Еаренділ, Еарраме й у багатьох інших назвах. Синдарське слово ґаер (у Белеґаер), без сумніву, походить од тієї самої первісної основи.
езел «ельф» (синдарською) — як у Аданезел, Арезель, Ґлорезель, Ост-ін-Езіл; також у Перезіли — «Напівельфи».
ейтель «джерело» — як в Ейтель-Іврін, Ейтель-Сіріон, Барад-Ейтель; також у Мітейтель — ріка Сиводжерельна в Еріадорі (назва ріки походить від назви джерела). Див.: кел-.