Пастка-22

— В чому річ? — скрикнувши від гострого болю і замішання, він відштовхнув її аж до протилежної стіни кімнати. — Що ти хочеш від мене?

Вона знову кинулася на нього, розмахуючи кулаками, і роз’юшила йому губи потужним ударом, перш ніж він устиг схопити її за зап’ястки і зупинити. Волосся її дико розпатлалось. Сльози лилися потоками з палаючих ненавистю очей, і вона люто відбивалась від нього з безтямною силою одержимої, гарчала, грубо лаялась і верещала «Bruto! Bruto!», тільки-но він намагався щось пояснити. Її дужість заскочила Йосаріана зненацька, і він ледве втримався на ногах. Вона була майже однакового з ним зросту, і впродовж кількох фантастичних, моторошних секунд він був певний, що у своїй божевільній рішучості вона здолає його, швиргоне на підлогу і безжально роздере на шматки за якийсь огидний злочин, якого він не вчиняв. Вони хрипіли й сопіли, клином зчепившись у несамовитому двобої, рука до руки, і Йосаріанові хотілось покликати на допомогу. Нарешті вона ослабла, йому вдалось пересилити її, і він став вмовляти, щоб вона вислухала його, і клястися, що Нейтлі загинув не з його вини. Вона знову плюнула йому в лице, і він сильно і з відразою відштовхнув її від себе, сповнений злості і відчаю. Тільки-но він відпустив її, як вона метнулась до ножа. Він скочив на неї згори, і вони кілька разів перекотились на підлозі, поки йому вдалося вирвати в неї ніж. Коли він зводився на ноги, вона спробувала перечепити його і до крові обдерла щиколотку. Кульгаючи від нестерпного болю, він перетнув кімнату і викинув ніж через вікно. Відчувши себе в безпеці, він зітхнув з великим полегшенням.

А тепер, будь ласка, дозволь мені дещо тобі пояснити, — вмовляв він її проникливим, розважливим, щирим голосом. Вона копнула його в пах. Ху-ух! — вирвалося в нього з грудей, він завалився на бік з пронизливим скавулінням і, конаючи й задихаючись від болю, зігнувся вдвоє, животом до колін. Повія Нейтлі вибігла з кімнати. Йосаріан ледве встиг зіп’ятись на ноги, як вона влетіла назад із кухні з довгим хлібним ножем. Переляканий стогін зірвався з його губ, і все ще тримаючись обома руками за пульсуючі, вразливі, розпечені нутрощі, він усією вагою свого тіла накотив на її гомілки, збивши з ніг. Вона перелетіла через його голову і гучно грюкнулася на лікті. Ніж вислизнув у неї з руки, і Йосаріан долонею шпурнув його подалі під ліжко. Вона спробувала метнутися за ножем, та Йосаріан схопив її за руки і рвучко підняв. Вона знову замірилась ударити його в пах, і він, з лютим прокльоном, щосили відштовхнув її. Втративши рівновагу, вона вдарилась об стіну і перекинула крісло, яке зачепило туалетний столик, заставлений гребінцями, щітками до волосся та баночками з косметикою, і ті з гуркотом посипались на підлогу. З протилежної стіни зірвалась картина в рамці, дзенькнуло розбите скло.