Смерть у кредит
- Автор: Селин Луи Фердинанд
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Вид-во Жупанського
- ISBN: 978-966-2355-58-1
- Переводчик: Роман Осадчук
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Смерть у кредит». Краткое содержание книги:
Селіна часто називають «революціонером у літературі», оскільки він чи не вперше почав застосовувати прийом майже буквальної імітації розмовного стилю у літературі, через що в його текстах можна часто зустріти вульгаризми та «низьку лексику», які дивним чином поєднуються з високим стилем майже поетичної оповіді. Вся творчість Селіна пронизана рефлексіями на бурхливі і заплутані, жорстокі й величні події XX сторіччя, серед яких він намагається віднайти місце для власне людини, і такий пошук найчастіше закінчується тим, що критики назвали «літературою бунту проти суспільства».
Чого лише не було серед цього карнавалу!.. Всілякі системи, химерні фантазії та пристосування для пошуку скарбів… Деякі запропоновані агрегати мали форму слона!.. Інші радше нагадували гіпопотама… Ну а більша частина, чого й слід було очікувати, мала форму риб… Деякі мали людську подобу… У вигляді справжніх людей з обличчями… Один апарат, за словами винахідника, був точною копією його господині з вражаючою схожістю та очима, що світяться на 800 метрів… які, обертаючись, повинні були приваблювати всю фауну… з морських глибин…
З кожною новою поштою кількість незвичайних рішень невблаганно зростала!.. Залишалося лише дочекатися нашого кюре… Він обіцяв прийти в останній четвер місяця!.. Так ми домовлялися… Ми чекали з нетерпінням… Він мав принести десять тисяч франків… Це був наш аванс!.. Це дозволило б нам одразу ж оплатити декілька термінових боргів за квартал, повернути телефон! І помістити чудові фотографії в номер!.. Повністю присвячений «Дзвону»… Про нас уже подейкувала велика преса у зв'язку з порятунком підводних човнів, а не лише затонулих скарбів… Це було якраз через рік після катастрофи «Фарфаде»[68]… Пристрасті ще не вляглися… Перед нами відкривався шлях до національного визнання!..
Проте всі ці перспективи абсолютно не надихали товстуху!.. Вигляд у неї був радше невдоволений! Спочатку, перш ніж будувати якісь плани, їй хотілося побачити кюре… Вона чекала його в цей четвер з особливим нетерпінням… Питала мене по десять разів на годину, чи не бачу я його?.. наприкінці Ґалерей? А наш господар?.. Куди ж він запропастився?.. Знову загуляв?.. Він не в підвалі?.. Ні?.. Його немає із самого ранку… Нас усі запитують про нього! Ми починали хвилюватися… Я сказав старій: «Зачекайте мене! Я збігаю в «Заколот»… Туди й назад…» Я помітив цього пана, який не поспішаючи прогулювався садом… Він поглядав на годувальниць… І зовсім не поспішав… І ще насвистував, скотина… В руках у нього було повно пляшок… Я навіть підстрибнув на місці… І підійшов до нього…
— Ну! Фердінане! Що таке? У тебе дуже знервований вигляд… Що там, горить? Щось не так?.. Він прийшов?..
— Ні! — сказав я йому. — Його ще нема!..
— Ну так скоро прийде!.. — відповів він мені спокійно… — Ось лікерне вино… гірка настоянка… анісова… і бісквіти!.. Я не знаю, що він забажає! Що п'ють кюре?.. Все, я сподіваюся!.. — йому хотілося це відзначити… — Я абсолютно впевнений, Фердінане, що відтепер ми на правильному шляху… О! так! це очевидно… Це вже вимальовується!.. О! Я переглядав сьогодні вранці плани!.. Ще одна партія! Потік ідей!.. Щойно пройде основна лавина!.. Я! Я зроблю свій вибір!.. відділю все, з чого можна скористатися… від усього того, що можна забути… Він не зможе сам цього зробити… Я хочу, щоб він надав мені повну свободу дій! Без протекцій! Все буде відкрито обговорюватися!.. А потім, ти розумієш, це ще не все! А ґарантії? Я не можу пускатися в справу навмання! О! Ні!.. Це було б занадто просто! У мене вже не той вік! О! Ні!.. Рахунок у банку! По-перше! Насамперед!.. І двісті білетів на стіл! Скріплюємо підписами! Він і я! я викликаю конструкторів!.. і починаємо! Тоді можна поговорити!.. А поговорити є про що… адже ми не новачки…
Тут він трохи замислився…
— Гадаєш, все це його влаштує?..
— О! — сказав я… — Я абсолютно спокійний… Я в цьому цілком упевнений.
Так за розмовою ми дійшли до контори… Почекали ще трохи… Кюре не було! Це ставало таки досить неприємним!.. Пані де Перейр нервово порядкувала в конторі… Аби та не надто нагадувала хлів… Там і без того був жахливий розгардіяш, а як почалася ця штовханина, то й зовсім вільного місця не залишилось!.. Одна величезна купа лайна! Свиня, й та не змогла б відшукати тут своїх малих… огидна подерта верета… від підлоги до третього поверху… розкидані папірці, розірвані книжки, порохняві підручники, рукописи, нотатки — все це було подерте на серпантин… навколо кружляли цілі хмари конфеті… З усіх цих зім'ятих розірваних аркушів… Ці мерзотники примудрилися розбити навіть нашу чудову статую!.. Знесли голову Фламмаріона! А Гіппократу приклеїли чудові фіолетові вуса з промокального паперу… З неймовірним зусиллям ми видобули з цього хаосу три стільці, стіл і велике крісло. Вигнали всіх клієнтів… Щоб звільнити простір для зустрічі святої людини…
68
Французький підводний човен «Фарфаде» затонув 1905 року в Середземному морі. Причиною катастрофи називали занурення з нещільно зачиненим люком.