Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР
- Автор: Кипиани Вахтанг Теймуразович
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Віват
- ISBN: 978-966-942-927-8
- Жанр: История
Электронная книга - «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР». Краткое содержание книги:
Мне известно, что со Стусом имели многократные беседы руководство рудника: директор — Войтович В. С., секретарь парткома — Вичканов В. Т., председатель рудкома — Фисенко Е. П.; как мне известно, поводом для этих бесед было нарушение Стусом трудовой дисциплины. Наши товарищи, зная, кто такой Стус, пытались влиять на него положительно. Стус обсуждался на собрании рабочих рудника как нарушитель трудовой дисциплины, его обсуждали на группе профилактики по борьбе с пьянством. Поводом для этого было то, что Стус, будучи пьяным, нарушил общественный порядок в общежитии. И, наконец, он был подвергнут резкому осуждению среди рабочих на расширенном заседании рудкома. Поводом для этого послужила статья в местной газете «Ленинское знамя». Статья называлась «Кто такой Василий Стус». Не помню сейчас полностью содержание статьи, но в ней было сказано о негативных сторонах жизни Стуса, о его связях с заграницей, о его какой-то грязной писанине, о его плохой работе, нарушениях и вообще о его личности. Статья была и зла, и благожелательна. Стус сам лично потребовал созыва рудкома, где, выступив, пытался опорочить корреспондента, автора статьи, считая, что тот оклеветал его. Не помню подробности выступления Стуса, но и здесь он считал себя «борцом за правду», а когда простые рабочие в своих выступлениях стали резко критиковать Стуса, он с заседания рудкома ушел.
Считаю, что все принятые меры воздействия на Стуса положительного влияния на него не имели. Мне кажется, что он больше озлоблялся и продолжал вести себя так, как и раньше.
Время с момента выезда из поселка Матросова прошло довольно много, видимо, я кое-что уже забыл, а поэтому мог упустить сейчас известное о Стусе.
Протокол допроса мною прочитан, с моих слов записано правильно, замечаний не имею.
(подпись)
Допросил:
майор Каримов
м. Київ
29 серпня 1980 р.
Допит почато о 11 год. 50 хв.
Закінчено о 12 год. 35 хв.
Старший слідчий Слідчого відділу КДБ Української РСР капітан Бойцов за дорученням ст. слідчого того ж відділу майора Селюка в приміщенні Слідвідділу КДБ УРСР з додержанням вимог ст. ст. 85, 167 і 170 КПК УРСР допитав як свідка:
1. Прізвище: Шевченко.
2. Ім’я: Олесь.
3. По батькові: Євгенович.
4. Дата народження: 22.02.1940 р.
5. Місце народження: м. Сквира Київської області.
6. Національність і громадянство: українець, гр-н СРСР.
7. Партійність: безпартійний.
8. Освіта: вища.
9. Рід занять: (прочерк)
10. Місце проживання: утримується в слідчому ізоляторі КДБ УРСР.
11. Паспорт: (прочерк)
12. В яких стосунках з обвинуваченим і потерпілим: (прочерк)
У відповідності з ч. IV ст. 167 КПК УРСР Шевченку О. Є. роз’яснені обов’язки свідка, передбачені ст. 70 КПК УРСР, і його попереджено про відповідальність за ст. 179 КК УРСР за відмову або ухилення від дачі показань і за ст. 178 ч. 2 КК УРСР за дачу завідомо неправдивих показань.
(підпис свідка)
/Шевченко/
На пропозицію дати показання по всіх відомих йому обставинах свідок показав:
З Василем Стусом мені ніколи не доводилось зустрічатися і бути з ним знайомим. Проте в 60-х роках, точніше 65–66 році, мені неодноразово доводилось чути це ім’я у середовищі літстудійців як сучасного українського поета. Потім у 1972 році я дізнався від когось, кого саме не пам’ятаю, що Василь Стус був засуджений до ув’язнення за антирадянську діяльність. Більшої інформації про цю особу я не мав. Наприкінці 1976 року я одержав від Надії Світличної з її ініціативи архів «табірної пошти», в якому серед інших документів був «Відкритий лист до Івана Дзюби» за підписом Василя Стуса. Десь в той же час я переписав цього листа, а отриманий оригінал знищив. Переписаний мною «Відкритий лист…» Василя Стуса зберігався у мене вдома для власного користування. Копію цього листа я виготовив власноручно тільки в одному примірнику і з моменту його отримання нікуди з моєї квартири не передавав і інших осіб з ним не знайомив. Оце, зрештою, і все, що мені відомо про Василя Стуса. Щодо проведення ним антирадянської діяльності мені нічого не відомо, як особисто, так і від будь-кого іншого.
Протокол допиту я прочитав, покази з моїх слів записані правильно. Доповнень до протоколу та виправлень не маю.
(підпис)
/Шевченко/
Старший слідчий Слідвідділу
КДБ Української РСР
капітан Бойцов
Том 4
Копія
Голові Державного комітету Ради міністрів Української РСР по телебаченню і радіомовленню