Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Военная проза » "Сатурна" майже не видно
"Сатурна" майже не видно - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

"Сатурна" майже не видно

Электронная книга - «"Сатурна" майже не видно». Краткое содержание книги:

Цю повість автор присвячує пам’яті радянських розвідників, які загинули на невидимому фронті Великої Вітчизняної війни. Подвиги живих і пам’ять про загиблих мовчазно береже архів.
Порушимо це мовчання. Тепер це можна зробити. Візьмемо одну з папок, струснемо з неї пилюку часу. Почнемо читати документи. І ось ми вже чуємо живі голоси й бачимо героїв повісті.
1 ... 178 179 180 181 182 183 184 185 186 ... 238
Перейти на страницу:

Цю промову Геббельса полковник Зомбах слухав по радіо разом з Канарісом у його кабінеті. Керівник «Сатурна» за терміновим викликом шефа вчора прилетів у Берлін, але тільки сьогодні зміг потрапити до нього, і вийшло так, ніби Канаріс викликав його спеціально для того, щоб разом з ним послухати міністра пропаганди. Зомбаха запросили до кабінету в ту хвилину, коли в радіоприймачі гриміла овація на честь Геббельса, що з'явився на трибуні. Канаріс кивнув Зомбахові і показав на крісло, а потім на гучний приймач. Вони понад годину слухали промову. Коли заспівали гімн, Канаріс вимкнув радіо і обернувся до Зомбаха.

— Ну, що скажете, полковнику?

Зомбах опустив плечі і, випростуючись, глибоко зітхнув, ніби давав зрозуміти: гаразд, з промовою закінчено, давайте говорити про справу.

— Впевненість, Зомбах, і ще раз упевненість — ось чого бракує нам з вами, — сказав Канаріс і, дивлячись на приймач, додав: — Упевненості доктора Геббельса можна тільки позаздрити, хіба не так?

— Так, він вірна людина фюрера, — відповів Зомбах.

— Ми, Зомбах, усі вірні люди фюрера, — стомлено сказав Канаріс. — Нам треба тільки точніше і конкретніше знати, на чому ця впевненість тепер грунтується. Скажу вам, як це питання розумію я. Союзники Росії справді підозріло зволікають з другим фронтом, а самі ведуть війну на задвірках земної кулі. Не може бути сумніву, в одному: їм не потрібні більшовики як переможці Німеччини і господарі Європи. На крайній випадок їм треба розділити Європу хоча б навпіл. Але це, повторюю, в крайньому разі. А чи не краще для них, враховуючи втомленість світу од війни і її непопулярність, виступити з благородною ініціативою про мир? З допомогою миру поки що зупинити червоних, а потім знайти привід, щоб разом з нами загнати їх назад у межі Кремля.

— Невже ви вважаєте таку перспективу реальною? — здивувався Зомбах.

— Цілком. Як велику таємницю, яку я довіряю одиницям, можу сказати вам, що в Швейцарії вже давно перебуває дуже впливова особа з Америки, на прізвище Даллес, наш з нами колега за фахом. Так от, він вперто зондує якраз цю саму перспективу, що здається вам нереальною. А за цих умов що треба демонструвати Німеччині? Впевненість, Зомбах, і ще раз впевненість. У цьому головне значення промови. — Канаріс знову подивився на радіоприймач. Помовчав. — А секретна зброя, підписаний генеральний наказ і таке інше — це адресовано обивателю. Він дуже любить вірити у всілякі чудеса і секрети…

Зомбах весь перетворився на увагу і з властивою йому повільністю ретельно і діловито обмірковував те, що почув. «Ось вона, велика політика», — думав він з шанобливістю людини, що сама до цих високих справ не причетна. По дорозі в Берлін у літаку він старанно обдумував свою розмову з Канарісом. Останнім часом він був все більше незадоволений роботою «Сатурна». Взаємини його з Мюллером дедалі загострювалися, і зараз у «Сатурні» фактично було два керівники і біля них два табори працівників, які багато в чому діяли немовби самостійно. У всякому разі, про багато які вказівки і справи Мюллера Зомбах дізнавався постфактум і, дбаючи про дисципліну серед співробітників, змушений був удавати, ніби все це з ним було своєчасно погоджено. Зомбах не був певен навіть, що знає все, що робить у «Сатурні» Мюллер. Ось про це він і збирався сказати Канарісу з усією одвертістю. Але було й таке, про що він вирішив не говорити, якщо про це перший не почне мову сам шеф. Насамперед про безсумнівну безперспективність роботи «Сатурна». Більш того, про відчуття, що діло йде вхолосту. Одна справа, коли фронт був спрямований на Москву, що є головною ціллю «Сатурна». Тоді навіть найнезначніша інформація агента могла згодитися. Інша річ тепер, коли фронт, мабуть, безповоротно відкотився од Москви і коли розвідка в радянській столиці може бути корисною тільки в тих випадках, коли вона здобуває важливі відомості про плани і задуми противника за найбільшим рахунком. А таких відомостей було мало. Останнім часом, думаючи про це, Зомбах уже почав внутрішньо погоджуватися з Мюллером, що тепер небезпечнішими для противника є не розвідка, а диверсії. Однак першим говорити про все це Канарісу Зомбах не збирався; він не знав, яку гру з гестапо веде зараз шеф абверу.

1 ... 178 179 180 181 182 183 184 185 186 ... 238
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)