Дівчина, що гралася з вогнем
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #2
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5421-0
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Криминальные детективы
Электронная книга - «Дівчина, що гралася з вогнем». Краткое содержание книги:
Пізно ввечері у своїй квартирі вбито журналіста та його подругу, які вивчали канали постачання до Швеції секс-рабинь з Прибалтики та Східної Європи. Усі підозри падають на найдивнішу дівчину у світі з темним минулим — Лісбет Саландер.
Мікаель Блумквіст починає власне розслідування загибелі своїх колег і друзів, щоб знайти справжнього вбивцю і довести невинуватість Лісбет, яка колись врятувала йому життя.
По всій Швеції розпочато полювання на «вбивцю-психопатку», проте Лісбет Саландер не боїться кинути виклик усім — і мафії, і громадськості, і навіть самій смерті.
Для початку Лісбет зайшла на сходовий майданчик, з обережності зробивши коло повз сусідні будинки. Це були невисокі панельні споруди з дуже поганою звукоізоляцією, що було зовсім не до речі. Журналіст Пер-Оке Сандстрьом займав наріжну квартиру на третьому, й останньому, поверсі. Далі сходи вели на горище, і ось це було дуже вдало.
Проблема полягала в тому, що в усіх вікнах його квартири не горіло світло, тобто, очевидно, господаря не було вдома.
Вона дійшла до піцерії, розташованої за кілька кварталів, замовила собі порцію «Гавайської» і влаштувалася в куточку з газетою. За кілька хвилин до дев’ятої вона купила в «Пресбюро» каву з молоком і повернулася до панельного будинку. У квартирі як і раніше було темно. Вона увійшла до під’їзду і сіла на горищному майданчику, звідки видно було розташовані одним сходовим прольотом нижче двері, що вели в квартиру Пера-Оке Сандстрьома. Вона взялася до кави, приготувавшись чекати.
Інспектору кримінальної поліції Хансові Фасте нарешті вдалося напасти на слід Сілли Нурен, двадцятивосьмилітньої провідниці сатанистської групи «Персти диявола». Відвідавши її в студії звукозапису «Рісент треш рекордс», що містилася в промисловому будинку в Ельвшьо, він зазнав культурного шоку, який можна було порівняти з тим, що його відчули при першій зустрічі португальці з індіанцями Карибського басейну.
Після кількох невдалих спроб вивідати щось у її батьків інспекторові Фасте пощастило дізнатися від сестри Сілли про студію звукозапису, де вона, за словами сестри, «брала» участь у запису CD-диска бенду «Cold Wax»[70] із Борленґе. Фасте нічого не чув про цей бенд і припускав, що той, певно, складається з хлопців двадцятилітнього віку. Тільки-но увійшовши до коридору, який вів у студію, він поринув у такий шквал оглушливих звуків, що в нього навіть перехопило дух. Він помилувався на «Wax» крізь скляне віконце і зачекав, доки в звуковій стіні утворилася щілина.
У Сілли Нурен було довге, чорне як вороняче крило волосся з червоними і зеленими пасемцями і макіяж у темних тонах. Вона мала пишні форми і була вдягнена в коротку кофтину, з-під якої виднівся відкритий живіт з пірсингом на пупку. На стегнах у неї був пояс із заклепками, і загалом вона скидалася на персонажа із французького фільму жахів.
Фасте показав своє посвідчення і попросив дозволу поговорити з нею. Вона жувала гумку і дивилася на нього із скептичним виразом, але зрештою махнула рукою в бік якихось дверей і відвела його в подобу гримувальної. Увійшовши сюди, він тут-таки спіткнувся об мішок із сміттям, залишений кимось прямісінько на порозі. Сілла Нурен налила води в порожню пластикову пляшку, випила її до половини, сіла за стіл і, закуривши сигарету, звернула на Ханса Фасте пильний погляд ясних блакитних очей. Фасте раптом розгубився, не знаючи, з чого почати.
— Що таке «Рісент треш рекордс»? — запитав він.
На обличчі в неї з’явився вираз невдоволення:
— Компанія, що випускає диски нових молодих бендів.
— І яку роль в ній відіграєш ти?
— Я — технік звукозапису.
Фасте глянув на неї трохи здивовано:
— Ти здобула відповідну освіту?
— Нє-а. Сама навчилася.
— На це можна прожити?
— А чому ти питаєш?
— Просто запитав. Я думаю, ти вже читала, що зараз пишуть про Лісбет Саландер.
Вона кивнула.
— У нас є відомості, що ти з нею знайома. Це так?
— Можливо.
— Так це чи не так?
— Це залежить від того, що тобі треба.
— Я веду пошуки божевільної, що скоїла потрійне вбивство. Мені потрібна інформація про Лісбет Саландер.
— Я жодного разу не бачила її з минулого року.
— Коли ти востаннє з нею зустрічалася?
— Це було восени позаминулого року. У «Вітряку». Вона туди свого часу ходила, а потім раптом перестала з’являтися.
— Ти пробувала з нею якось зв’язатися?
— Кілька разів намагалася зателефонувати їй по мобільнику. Номер не відповідає.
— І ти не знаєш, як її знайти?
— Ні.
— Що таке «Персти диявола»?
Сілла Нурен подивилась на нього глузливо:
70
«Холодний віск» (англ.).