Гумор та сатира [збірка]
- Автор: Таксюр Ян Ильич
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее юмористическое
Электронная книга - «Гумор та сатира [збірка]». Краткое содержание книги:
Я родился в Киеве. Отец рабочий, участник Великой Отечественной войны. Мать училась в Киевской консерватории, готовилась стать оперной певицей. Однако война и тяжёлая болезнь этому помешали.
После института служил в армии, потом преподавал историю, занимался самодеятельным театром. Сколько себя помню, всегда сочинял. Эта привычка сохранилась до сих пор. В 80-х и 90-х стал публиковать сатирические стихи, писать для эстрады, телевидения, анимации. Работал в газете.
Моё литературное имя Ян Таксюр. В Святом Крещении я — Иоанн. Крещение и приход к Православной вере считаю главным событием своей жизни. До того, как это произошло, долго блуждал среди духовных соблазнов своего поколения — от западных интеллектуальных игр до восточных «практик» и прочей ложной премудрости. Однако Бог очень милостив ко мне. Через падения и скорби я пришёл туда, где душа поняла: здесь мой дом.
У меня есть жена, дочь и сын. Вообще, я очень счастливый человек.
Перейти на страницу:
Казка про доброго короля та підступну корупцію
На днях під час візиту в Закарпаття Президент України Віктор Янукович сказав, що скоро підпише закон про жорстку боротьбу з корупцією. Бо саме корупція не дає країні розвиватися. Хоча окремі чиновники і досі нею займаються. Але за словами президента «це тимчасове явище». І як тільки нечесна людина "потрапить в об’єктив" — вона буде негайно звільнена. Президент також звернувся до підприємців: «Пишіть мені листи або телефонуйте, хто вам перешкоджає вести бізнес". В.Янукович підкреслив, що «майбутня Україна — це держава з європейськими стандартами, повністю позбавлена корупції».
Відпочивають утопісти,
Нервово курить Томас Мор…
Жив у прекраснім королівстві
Король по імені Віктор.
Він думав так: закон підпише —
Життя настане «алєс гут»,
І зникнуть хабарі та «крыши»,
Та негараздам всім «капут».
І якось той король завзятий
Сказав, зібравши свій народ:
«Щось заважає розвиватись.
Я довго думав, що? І от,
Учора тут біля левади
Зустрів чиновників зрання.
Вони корупцією, гади,
Займались прямо серед дня!»
І ось нова настала ера,
Віктор підписує закон,
І кляті корупціонери
Мов пацюки шукають схрон!
В законі пишеться: «Народе,
Дзвони мені, пиши листи,
Як заважатимуть уроди
Робити бізнес і цвісти.
Якщо чиновник непоштивий,
Враз виїжджає мій спецназ,
Той потрапляє в об’єктиви,
І вмить зника мов пар чи газ!».
Минають дні, і що вражає —
Усі принишкли, не беруть,
А все одно щось заважає.
Де зріст? Врожаї? В чому суть?
І з’ясувалось (всім наука):
Дзвонить бажаєш королю?
Дзвінок «входящий» — баксів штука,
Без всяких там «просю!», «молю!».
Листи писать — купи паперу,
Конверт із маркою — мільйон.
Не гривень, друже, тільки євро,
Хоч всі читали той закон.
Якщо ж машину із спецназом
Ти викликав хоч раз один,
Усе майно готуйсь одразу
Віддать гвардійцям за бензин.
Віктор зітхає (то ж не жарти),
І свій питає апарат:
«Панове, де євростандарти?
Шо за діла? Прошу порад!».
«А це стандарт національний» —
Відповідають в той же час. —
«Хоч ми Європа, і Центральна,
Та є специфіка у нас.
Збагніть! Вклонившись, кажем «пліз» ми.
Але займатися, пардон,
Отак прилюдно утопізмом,
Для короля це «моветон».
Вона ж, корупція, уперта,
(Боротись треба, слів нема),
Та боротьба наша безсмертна,
Як і корупція сама…».
Перейти на страницу: