Незнайко в Сонячному місті

— Ця машина іншої конструкції? — запитав Незнайко.

— Ні, конструкція така самісінька, — відповів машиніст.

— Чому ж та зветься Циркулиною, а ця Планетарною?'

— У нас кожна машина має своє власне ім'я, бо це значно краще ніж писати на машинах різні номери.

— А ви працюєте одночасно на двох машинах. Так і їздите на своєму мотоциклі від Циркулини до Планетарки? — запитала Кнопочка.

— Ні, в моєму розпорядженні десять машин: Ексцентрида, Концентрина, Рондоза, Циркулина, Завитка, Млинарка, Вертушка, Орбіта, Супутниця, Планетарка.

— І ви встигаєте доглянути всі десять? — здивувалася Кнопочка.

— А тут нічого складного нема. В мене залишається час навіть почитати книжку чи просто погрітися на сонечку. Але якщо сказати по правді, то машини ці вже застарілі і мають ряд недоліків.

— А які в них недоліки? — поцікавився Незнайко.

— По-перше, в них дуже маленький радіус дії, бо ж управління здійснюється за допомогою троса. А трос не можна подовжувати безконечно. Тому машину часто переводимо з місця на місце й обробляємо невеликі поля, а це дуже непродуктивно.

— А хіба можна обійтися без троса? — спитав Незнайко.

— Можна. В нових сучасних машинах замість троса застосовано радіомагнітний зв'язок. У центрі поля встановлюється потужний радіомагніт, тобто такий магніт, котрий діє на величезній віддалі. Таким же радіомагнітом, але менших розмірів, устатковане кермове управління комбайна. Чим ближче обидва магніти один до одного, тим сильніший зв'язок і тим більше повертається кермо. Чим далі магніти, тим зв'язок менший і тим менший кут повороту керма. Таким чином, комбайн описує спочатку невеличкі кола поблизу центрального радіомагніту, але з кожним обертом кола збільшуються і можуть досягти необмежених розмірів. Коли хочете, я можу показати вам роботу такого радіокомбайна.

— А це далеко? — спитала Кнопочка.

— Ні, зовсім близько. Нам треба зійти он на той пагорб. З нього все видно.

Усі з радістю погодились і, сівши на гусеничний мотоцикл, поїхали.