Бгаґавад-ґіта
- Автор:
- Год: 1999
- Язык: украинский
- Год: Альманах «Зерна»
- Переводчик: Микола Ільницький
- Жанр: Древневосточная литература
Электронная книга - «Бгаґавад-ґіта». Краткое содержание книги:
Бгаґавад-Ґіта — або, в перекладі із санскриту, Пісня Господня — є найважливішою частиною давньоіндійського епосу, що називається Магабгарата. В Магабгараті описуються події приблизно 7-тисячолітньої давнини.
Бгаґавад-Ґіта — великий філософський твір, який для історії Індії мав приблизно таку ж роль, яку Новий Завіт — для країн європейської культури. В обох цих книгах з великою потужністю проголошено принцип Любові-Бгакті як основи духовного вдосконалювання людини. Бгаґавад-Ґіта також подає нам цілісне уявлення про фундаментальні питання філософії, зокрема, що таке людина, Бог, про сенс життя людини та принципи її еволюції.
Український поетичний переклад з санскриту Миколи Ільницького.
Бгаґавад-Ґіта — великий філософський твір, який для історії Індії мав приблизно таку ж роль, яку Новий Завіт — для країн європейської культури. В обох цих книгах з великою потужністю проголошено принцип Любові-Бгакті як основи духовного вдосконалювання людини. Бгаґавад-Ґіта також подає нам цілісне уявлення про фундаментальні питання філософії, зокрема, що таке людина, Бог, про сенс життя людини та принципи її еволюції.
Український поетичний переклад з санскриту Миколи Ільницького.
Перейти на страницу:
17. Затям, що зоветься блаженним цей подвиг троякий,
Бо здійснений вірою, а не заради віддяки.
18. А подвиг, в основі якого лежить розрахунок,
Нещирий, і подвиг такий не береться в рахунок.
19. Той подвиг, що твориться з наміром злісно-таємним
Для самотортур або вбивства когось, зветься темним.
20. Дарунок без натяку на віддарунок зустрічний,
Дарунок як самопожертва зоветься саттвичним.
21. Коли ж він із наміром небезкорисливим даний,
Він із розрахунку, і Богу такий не жаданий.
22. А дар недостойному, даний з презирством ганебним,
Невчасний, нечесний — такий дар вважається темним.
23. Ом тат сат — три різні наймення для брагмо одного,
Брамини, і веди, і жертви виходять від нього,
24. Хто брагмо осяг, вимовляє той ом молитовне,
Завжди перед подвигом або обрядом жертовним.
25. А тат вимовляють, підносячи Богові жертву,
Щоб плоть вгамувати, зробити живу, а не мертву.
26. Цим словом завжди визначається благо загальне,
Воно спонукає людину на діло похвальне.
27. Сат — поряд із жертвою, з подвигом мужнім без страху,
Сат — поряд з діянням заради єдиного брагмо.
28. Асат — звуться жертви, любові теплом не зігріті,
Ніщо вони, Арджуно, в цьому і в іншому світі».
Перейти на страницу: