Бгаґавад-ґіта
- Автор:
- Год: 1999
- Язык: украинский
- Год: Альманах «Зерна»
- Переводчик: Микола Ільницький
- Жанр: Древневосточная литература
Электронная книга - «Бгаґавад-ґіта». Краткое содержание книги:
Бгаґавад-Ґіта — або, в перекладі із санскриту, Пісня Господня — є найважливішою частиною давньоіндійського епосу, що називається Магабгарата. В Магабгараті описуються події приблизно 7-тисячолітньої давнини.
Бгаґавад-Ґіта — великий філософський твір, який для історії Індії мав приблизно таку ж роль, яку Новий Завіт — для країн європейської культури. В обох цих книгах з великою потужністю проголошено принцип Любові-Бгакті як основи духовного вдосконалювання людини. Бгаґавад-Ґіта також подає нам цілісне уявлення про фундаментальні питання філософії, зокрема, що таке людина, Бог, про сенс життя людини та принципи її еволюції.
Український поетичний переклад з санскриту Миколи Ільницького.
Бгаґавад-Ґіта — великий філософський твір, який для історії Індії мав приблизно таку ж роль, яку Новий Завіт — для країн європейської культури. В обох цих книгах з великою потужністю проголошено принцип Любові-Бгакті як основи духовного вдосконалювання людини. Бгаґавад-Ґіта також подає нам цілісне уявлення про фундаментальні питання філософії, зокрема, що таке людина, Бог, про сенс життя людини та принципи її еволюції.
Український поетичний переклад з санскриту Миколи Ільницького.
Перейти на страницу:
14. Усюди у нього є руки, і ноги, і очі,
Воно проникає, де тільки проникнути хоче.
15. Чуттями всіма володіє, од всіх незалежне,
Нічим не обмежене, в проявах власних безмежне.
16. Незрушне воно і ніколи не знає спокою,
Далеке й близьке, у тобі воно й поруч з тобою.
17. У всьому воно і постійно у сутності власній —
І творить істоти і знищує їх одночасно.
18. Воно — світло світу, воно — протилежність темноті,
Знання і мета, воно в кожній присутнє істоті.
19. Так поле, знання, та предмет пізнання поясняю:
Збагнувши це, бхакта мій в моє бування вступає.
20. Іще необхідно пракріті й пурушу розкрити.
Вони — віковічні, та зміни ідуть від пракріті.
21. Пракріті-природа — основа причинності й дії,
Пуруша-душа — це страждання і радості вияв.
22. Пуруша прямує до ґун — до гармонії, вроди,
Приводить поєднання їх до обнови природи.
23. Великий Владика, твердий, непідкупний, незрушний,
Найвищий Господь — ось хто в тілі пракріті — пуруша.
24. Хто з ґунами разом пракріті й пурушу пізнає —
Хоча і живе, та народжень нових не зазнає.
25. Одні пізнають в собі Господа силою мислі,
А інших до нього приводять діла безкорислі.
26. І ті навіть смерть подолають свою, що учення
Про Бога приймають від інших, немов одкровення.
27. Хто бачить: Всевишній пронизує кожну істоту,
У плинному вічне той спостерігає достоту.
28. Хто Господа бачить у всьому і всюди незмінно,
Не шкодить собі, іде шляхом найвищим постійно.
29. І той, хто збагнув, що природа всі звершує дії,
А розум — без-дія, той справжнім знанням володіє.
30. Той також до брагмо приходить, хто передбачає,
Що кожна частина у цілому перебуває.
31. Знай, Атман ніколи й ні в чім не плямується ділом,
Він непроминальний, хоча й нерозлучний із тілом.
32. Як простір не плямиться, в кожну проникши щілину,
Так в кожному тілі не плямиться Атман, мій сину.
33. Як сонце єдине освітлює гори і доли,
Так само і поля господар освітлює поле.
34. До Бога ідуть, хто зумів оком мудрості вздріти
Звільняння істот від тілесної форми — пракріті».
Перейти на страницу: