Шосте Правило Чарівника, або Віра Занепалих
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Шосте Правило Чарівника, або Віра Занепалих». Краткое содержание книги:
Адже Тьма, знищена одного разу, чекає лише часу, щоб повернутися знову. Чекає і набирається сил.
Забув, забув про це Річард Сайфер, Шукач Істини! Бо переміг він шимів, підземних духів, і повернув у світ магію. А з магією повернулося в світ і приховане досі Зло.
І на волосині висить тепер не тільки життя коханої Річарда Келен, але й доля всього світу. Бо соноходець Джеган, переможений одного разу, жадає помсти, і тепер влада його — набагато могутніша, ніж раніше. Знову вирушає Шукач Істини битися з силами Тьми. Відправляється, щоб перемогти — або загинути. Відправляється, щоб своєю кров'ю заслужити право на осягнення Шостого Правила Чарівника.
Офіцер опустився на коліна і схилився до землі, торкнувшись чолом посипаного хвоєю грунту.
— Магістр Рал веде нас. Магістр Рал наставляє нас. — У голосі капітана Мейфферта звучала щира повага. — Магістр Рал захищає нас. У сяйві слави твоєї наша сила. У милосерді твоєму наше спасіння. У твоєї мудрості наше смирення. Все наше життя — служіння тобі. Все наше життя належить тобі.
Коли він опустився на коліна, щоб вимовити «посвячення» (так називалася ця літанія). Кара рефлекторно схилила коліна слідом за ним, настільки захоплюючим був ритуал, який виконували кожен день всі д'харіанці. У польових умовах вони зазвичай вимовляли слова посвяти один раз, а іноді, в особливих випадках, тричі. У Народному Палаці Д'хари було прийнято виконувати ритуал двічі в день.
Будучи полоненим Даркена Рала, Річард, замучений Морд-Сіт, сам змушений був годинами простоювати на колінах, знову і знову повторюючи слова посвяти. А тепер Морд-Сіт, як і інші д'харіанці, свідчили так свою повагу Річарду. Якщо Морд-Сіт і вважали в глибині душі такий поворот подій неможливим або навіть іронічним, то ніяк цього не показували. А що вони дійсно вважали абсолютно неймовірним, так це те, що Річард, зробившись Магістром Ралом, не наказав їх всіх стратити.
Однак саме Річард виявив, що посвята Магістрові Ралу — не що інше, як збережений впродовж тисячоліть заклик чарівних уз, давньої магії, створеної одним з його предків, щоб захистити народ Д'хари від соноходців.
Довгий час вважалося, що соноходці, створені чарівниками як зброя під час великої, а нині майже забутої війни, зникли з лиця землі. Якимось чином іскорка цих злих чар три тисячі років передавалася з покоління в покоління і в кінці кінців розгорілася яскравим полум'ям в імператорі Джегані.
Кален дещо знала про цілеспрямовані чарівні трансформації. Сповідники, як і соноходці, були породженням саме такої магії. У Джегані Келен бачила створене чарами чудовисько. І знала, що багато хто точно так само сприймають і її. Подібно до того, як деякі народжуються світловолосими або кароокими, Келен народилася, щоб вирости високою, стрункою жінкою, з м'якими каштановим волоссям і зеленими очима. І з даром сповідниці. Вона любила і сміялася і жадала жити як і ті, хто народився карооким блондином без будь-якого магічного дару.
Келен використовувала свою могутність в ім'я добра. Джеган, поза всяким сумнівом, думав про себе точно так само, а навіть якщо і ні, то більшість його прихильників — напевно.
І Річард теж народився з даром. Стародавня магія захисних уз передавалася з покоління в покоління кожному з роду Ралів, хто був народжений з даром. Без захисту чарівних уз з Річардом — Магістром Ралом — люди були безпорадні перед соноходцем.
Магія сповідниць зберігалася кілька тисячоліть, поки всіх, крім Келен, не знищили за наказом Дарка Рала. Але тепер на світі не залишилося великих чарівників, і ніхто не зможе знову створити сповідниць. Магія сповідниць не помре, тільки якщо у Келен будуть діти.
У сповідниць, як правило, народжувалися дівчатка — але не завжди. Магія сповідниць спочатку замислювалася як чисто жіноча магія. І тут, як і у всіх інших чарівних мутаціях, наслідки виявилися непередбачуваними: хлопчики теж наслідували цю специфічну магію. З тих пір як з'ясувалося, наскільки підступною може виявитися ця магія у чоловіків, всіх хлопчиків, народжених сповідниками, неодмінно вбивали.
Відьма Шота побоювалася, що у Келен народиться хлопчик, Шота прекрасно знала, що Річард ніколи не дозволить убити їх сина за якісь древні гріхи сповідників. Та й Келен ніколи не дозволила б вбити сина Річарда. Однією з причин, по яких сповідниця ніколи не виходили заміж по любові, було те, що так легше винести дітовбивство. Річард, виявивши спосіб, що дозволяв їм з Келен бути разом, поламав заодно і цю традицію.
Але Шота боялася не тільки того, що Келен народить Сповідника. Вона боялася, що цей Сповідник буде наділений і чарівним даром Річарда. Відьма передбачила, що Річард з Кален зачнуть сина — люте чудовисько, на рідкість небезпечне, і присягнулася вбити їх дитя. Щоб уникнути цього, вона подарувала Келен кулон, що оберігає від вагітності. Келен з Річардом нехотя прийняли дар, але інакше їм довелося б вступити в битву з відьмою. Ось чому Річард так люто ненавидів пророцтва.