Історик

Після цього я повернуся по неї — якими ж довгими будуть ці чотири тижні розлуки! Я б дуже хотів, щоб нас повінчав священик церкви у Снагові, тоді Георгеску був би моїм свідком. Звісно, якщо її батьки наполягатимуть на тому, щоб ми одружилися, перш ніж виїдемо із села, звичайно ж, я погоджуся на це. У будь-якому разі вона поїде зі мною як моя дружина. Думаю, із Греції мені треба буде надіслати телеграму батькам, а потім познайомити її з ними, коли ми повернемось до Англії. А ти, мій любий друже, якщо читаєш це: чи не міг би ти пошукати квартиру поблизу коледжу, тільки дуже скромну, бо ціна для мене — дуже важлива річ. Я б хотів, щоб вона почала вчити англійську якомога швидше — і впевнений у її успіхах. Можливо, восени, коли ми будемо сидіти біля нашого каміна, мій друже, ти побачиш, через кого я втратив розум. А поки ти єдиний, перед ким я можу відкритись. Як тільки я надішлю це тобі, благаю, щоб ти по-доброму судив про мене, із глибини свого великого серця.

Твій у хвилюванні й радості Россі.