Вибрані твори
- Автор: Теліга Олена Іванівна
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Смолоскип
- ISBN: 978-617-7173-01-3
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Вибрані твори». Краткое содержание книги:
Збірка призначена для студентів, викладачів, широкого кола зацікавлених осіб; може бути використана як посібник у школах і вищих навчальних закладах.
Могилянська Лада (7 листопада 1899 р., м. Чернігів — 1937 р., розстріляна більшовиками). Поетеса.
Мосендз Леонід (20 серпня 1897 р., Могилів-Подільський Вінницької обл. — 13 жовтня 1948 р. — Бльоне, Швайцарія). Інженер-хімік, поет, прозаїк, перекладач, старшина армії УНР. Після Першої світової війни жив у Польщі, згодом — у Чехо-Словаччині, після Другої — в Австрії і Швайцарії. Побратим О. Теліги, присвятив їй вірш «Флягелянти», а вона йому вірш «Лист». Автор поетичної збірки «Зодіяк» (1941), роману «Останній пророк».
Олійник Петро (15 квітня 1914 р., с. Доброводи, тепер Тернопільської обл. — лютий 1942 р., Київ, розстріляний німцями у Бабиному Яру). Працівник часопису «Українське слово» у Києві (1941), співробітник О. Теліги.
Ольжич Олег, справжнє прізвище — Олег Кандиба (8 липня 1907 р., Житомир — 9 червня 1944 р., концтабір Заксенга-узен, закатований німцями). Археолог, політичний діяч, поет, публіцист. Після Першої світової війни жив у Чехо-Словач-чині. Під час Другої — керівник підпілля ОУН на окупованій німцями Україні. Побратим О. Теліги. Автор поетичних збірок «Рінь» (1935), «Вежі» (1940), «Підзамча» (1946).
Плітас Зоя, уродж. Равич (6 лютого 1903 р., с. Великі Ка-нівці Полтавської обл. — 1 лютого 1988 р., Торонто, Канада). Лікар і громадська діячка. З 1922 р. жила і навчалася у Чехо-Словаччині. Після Другої світової війни жила у США, пізніше оселилася у Канаді. Подруга О. Теліги, авторка спогадів про неї «Із юних стріч».
Рогач Іван (25 травня 1913 р., смт. Великий Березний, тепер Закарпатської обл. — лютий 1942 р., Київ, розстріляний німцями у Бабиному Яру). Журналіст, громадський і політичний діяч. Державний діяч Карпатської України (19381939). У 1941 р. — учасник українського підпілля ОУН, редактор часопису «Українське слово» у Києві у 1941 р. Побратим Олени Теліги.
Русова Софія, дівоче прізвище Ліндфорс (18 лютого 1856 р., с. Олешня, тепер Ріпкинського р-ну Чернігівської обл. — 5 лютого 1940 р., Прага). Педагог, громадська діячка, засновник жіночих організацій, учасниця революційних подій 1917-1919, член Української Центральної Ради, автор праць з педагогіки і мистецтва. Після Першої світової війни жила у Чехо-Словаччині.
Самчук Улас (20 лютого 1905 р., с. Дермань Рівненської обл. — 9 липня 1987 р., Торонто). Письменник, публіцист, журналіст. Деякий час жив у Чехо-Словаччині. У 1941 р., повернувшись на Волинь, редагував часопис «Волинь». Після Другої світової війни жив у Німеччині, а згодом — у Торонто (Канада). Автор повістей «Кулак» (1932), «Марія» (1934), трилогії «Волинь» (1932, 1936, 1937) та інших. Побратим О. Те-ліги. Автор спогадів «З Оленою Телігою на шляху до Києва».
Сверстюк Євген (нар. 13 грудня 1928 р., с. Сільце, Горохівського р-ну, Волинь). Колишній політв’язень радянських концтаборів, доктор філософських наук, літературний критик, поет, есеїст, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка. Автор статті «Блакитне сонце мені світило...»
Семків Ростислав (нар. 6 червня 1975 р., м. Тернопіль). Кандидат філологічних наук, літературний критик, викладач. Автор «Вступного слова» до «Вибраних творів» О. Теліги.
Ситник Михайло (6 червня 1919 р., Васильків Київської обл. — 21 серпня 1959 р., трагічно загинув у Чикаґо, США). Поет, письменник. У 1941 р. співредактор київського журналу «Літаври», співробітник О. Теліги, автор спогаду про неї «Кров на квітах», віршів «Олена Теліга», «Іван Ірлявський».
Теліга Михайло (21 листопада 1900 р., станиця Охтирська, Кубань— лютий 1942 р., Київ, розстріляний німцями у Бабиному Яру). Чоловік Олени Теліги, одружені з 1 серпня 1926 р. Бандурист, інженер-лісівник, громадський діяч, боровся за самостійність України у складі армії УНР. Після Першої світової війни жив у Чехо-Словаччині, а згодом — у Польщі. У 1941 р. повернувся до Києва.
Чемеринський Орест, псевд. — Ярослав Оршан (1910 р., м. Золочів, тепер Львівської обл. — лютий 1942 р., Київ, розстріляний німцями разом з дружиною Дарією Гузар-Чемеринською у Бабиному Яру). Публіцист, політичний діяч, член провідних органів ОУН. 1941 р. — учасник українського націоналістичного підпілля у Києві, співробітник часопису «Українське слово».