Нарис загальної історії
- Автор: Жан Башлер
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: Ніка-Центр
- ISBN: 966-521-338-5
- Жанр: История
Электронная книга - «Нарис загальної історії». Краткое содержание книги:
Розрахована на вчених — істориків, соціологів, політологів, а також на студентів зазначених спеціальностей.
Глосарій
Аристократія — спільнота родів, які контролюють позиції влади, авторитету та багатства, достатньо незалежні від центрального апарату політичної влади, щоб перетворити свої позиції на контрвладу.
Гуманізація — актуалізація індивідуальних потенційних можливостей у напрямку досягнення цілей людини; етика є укладом, що відповідає за гуманізацію; цивілізація може бути визначена як формула гуманізації — максимально узагальнена, хоча й не всезагальна.
Дворянство — трансформування шляхом законного та ідеологічного затвердження еліт суспільства в стан чи уклад, що увінчує ієрархію суспільства; за наявності означених релігійних еліт вони мають першість перед дворянством.
Диференціація укладів — тенденція кожного укладу діяльності сформулювати свою мету, зосередитися на ній, дотримуватися її логіки та прагнути якнайбільшої відповідності режимові й меті.
Ієрархія соціальна — законне й ідеологічне закріплення соціальної стратифікації.
Індивідуація — стан індивіда в середовищі, яке прагне наділити його нинішньою відповідальністю за всі цілі людини та за всі види суміжної діяльності.
Історизм — доктрина, заснована на твердженні про те, що історії людства — це окремі події, які відбуваються внаслідок настільки різноманітних і численних чинників, що стає неможливо вивести з них хоча б якийсь висновок загальнішого значення, а їхня пізнаваність зводиться до добре задокументованих оповідей.
Історицизм — доктрина, за допомогою якої розвивається віра в те, що історії людства — це детерміновані системи, в яких відсутня випадковість.
Комуналізація — стан індивіда в середовищі, де він розчиняється в спільнотах і завжди діє як представник певної соціальної групи.
Морфологія — принцип єдності та зв’язності суспільства, який забезпечує солідарність між індивідами, групами та мережами, з яких воно складається.
Політичний режим — сукупність механізмів і процедур, що відповідають або не відповідають прагненню миру й справедливості й застосовуються для регулювання владних стосунків у межах політії.
Політія — група людей, яка визначає у внутрішньому напрямку соціальний простір свідомого замирення, а у зовнішньому напрямку — соціальний простір потенційної війни.
Режим — сукупність механізмів і процедур, підпорядкованих цілі порядку; режим включає в своє означення неадекватні й спотворені режими.
• Автократія — режим, заснований на владних стосунках, коли люди скоряються, тому що бояться сили, монополізованої тими, хто домінує.
• Демократія — режим, заснований на стосунках керівництва та на принципі, за яким будь-яка покора має бути добровільною і сприяти проявам компетенції, які цінують ті, хто покоряється; будь-яку владну позицію делеговані посідають тимчасово, з певними межами та з можливістю відкликання; залежно від критеріїв відбору тих, хто делегує, демократія може бути:
• аристократичною, коли ті, хто делегує, аристократи;
• демократичною, коли всі дорослі в політії стають громадянами, що делегують владу;
• олігархічною, коли ті, хто делегують, є багатими, що встановлюється за певним рівнем статків і/або доходів.
• Ідеократія — автократичний режим, де ті, хто панують, монополізують і застосовують силу в ім’я та заради служби певній утопії.
• Ієрократія — режим, заснований на стосунках авторитету, на вкоріненні влади в трансцендентне начало, який делегує її згори земному намісникові, і на визнанні тими, хто покоряється, водночас трансцендентності начала та намісництва його земного представника; стосунки, отже, базуються на подвійному договорі між началом і намісником і між цим останнім і його підданими; ієрократія може бути:
• абсолютною, коли жодна контрвлада не обмежує вияв політичної влади, а еліти суспільства прагнуть змішатися в її військовому, цивільному та ідеологічному апараті;
• помірною, коли контрвлада в громадянському суспільстві дає змогу утримувати здійснення політичної влади в певних межах.
Стратифікація суспільства — розташування індивідів і груп населення на шкалі, градуйованій у термінах влади, багатства й авторитету.
Трансполітія — система дій, визначена контактом щонайменше двох політій. Залежно від кількості активних політій у трансполітії, вирізняють такі режими: