Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця». Краткое содержание книги:
Річард теж розуміє, що не зможе цьому запобігти, тому відчуває свою провину. Він поодинці повинен нести гріх, в якому не зважився б зізнатися навіть єдиній людині, яку любив… І яку втратив.
Приєднуйтесь до Річарда і Келен в заключному романі про одну з найдивовижніших і незабутніх пригод, коли-небудь описаних. Вона почалася з першого правила, а закінчиться правилом правил, неписаним правилом, правилом, негласним з давніх часів.
З новим сходом сонця, світ зміниться назавжди…
Навпаки, він сам виглядав так, ніби пристрасно бажає приєднатися до битви. Охорона робила все можливе, намагаючись захистити Імператора від запеклої битви.
Келен помітила Річарда на дальній стороні поля. У світлі факела червона фарба на його обличчі здавалася попередженням про те, що Підземний світ ось-ось розверзнеться і всіх поглине.
На схилі пагорба, за спиною Річарда і його командою, зацарював неймовірний хаос. Всюди буйствували неконтрольовані ненависть і жага крові.
Келен почала турбуватися про те, що фарба на обличчі Річарда зробить з нього відмінну мішень для прихильників команди Імператора. Всі глядачі цього матчу прекрасно знали, хто він і що він тільки що зробив.
Річард був об'єктом обожнювання і ненависті. Вона боялася, що задумка, спочатку націлена на приховування його справжньої особистості, тепер зробить його легко помітним для тих, хто хоче вбити його.
Оцінивши стан півдюжини воїнів своєї спеціальної охорони, і помітивши, що в цей момент вони більш стурбовані захистом життя Імператора, ніж спостереженням за нею, Келен швидко присіла навпочіпки поруч з Джилліан. Оличчя Ніккі було суцільним синцем.
Цівка крові стікала з губи, пробитої кільцем Джегана, і бігла по її щоці. Вона була в шоковому стані, але здавалося, приходила до тями.
— Ніккі, — Прошепотіла з жалем Келен, обережно піднімаючи її плечі і голову, — тобі дуже погано?
Ніккі моргнула, намагаючись розгледіти обличчя Келен:
— Що?
— Тобі дуже погано? — Келен відкинула з очей Ніккі кілька світлих пасм. — Ти відчуваєш, щось зламане?
Ніккі підвелася і відчула біль. Вона посовала щелепою з сторони в сторону, перевіряючи чи все з нею в порядку.
— Думаю, я в нормі.
— Тобі треба піднятися. Я вважаю, ми не зможемо тут довго перебувати. Річард розв'язав свою війну.
Незважаючи на біль, Ніккі посміхнулася. Вона ні на мить в цьому не сумнівалася.
Келен піднялася, допомагаючи Джилліан підняти Ніккі на ноги. Джилліан обняла її за талію, допомагаючи їй утриматися на ногах. Ніккі сперлася Джилліан, поклавши їй руку на плече.
Джеган повернувся до Келен і помітив, що вона допомагає Ніккі піднятися. Він вказав на неї однією рукою, другою схопив за комір одного з спеціальних охоронців Келен і жбурнув в її бік.
— Не спускати з неї очей, — прогримів імператор, — нікому!
Охоронці, які єдині були здатні бачити Келен, крім Джегана і Річарда, забули про свої прямі обов'язки, допомагаючи стримувати натиск розсварених шаленіючих солдатів, почали просуватися в її напрямі, підкоряючись волі Імператора.
У цьому сум'ятті і хаосі звичайна охорона Джегана, поряд з постійно супроводжуючими його особистими охоронцями, безжально відбивала натиск оскаженілого, волаючого натовпу.
Особисті охоронці Джегана всі, як один, були величезні і м'язисті, однак навіть вони не могли нічого вдіяти з тиском звичайних солдатів, намагаючись стримати і відтіснити їх. Дюйм за дюймом вони все ж починали здавати позиції.
Насправді ж звичайні солдати не мали ні найменшого бажання зв'язуватися з охороною Джегана або з ним самим, вони просто були поглинені боєм один з одним, втративши голову в цій запеклій бійці, яка невідворотно наближалася до Імператора.
Джеган, злий від того, що охоронці були занадто поблажливі по відношенню до солдатів, і не підкорялися наказам, люто кричав на них. Він наказав розривати на шматки всіх, хто стоїть на їхньому шляху.
Келен подумала, що Джегана зовсім не турбує його особиста безпека. Він більше скаженів від відсутності благоговіння у солдатів перед своїм Імператором.
Охоронці більше не вагалися. Сильні і досвідчені воїни замість того, щоб відтісняти солдатів назад, почали вбивати всіх, хто на них навалювався. Джеган вирвав короткий меч, запропонований йому для самозахисту одним з охоронців.
Імператор дав вихід своїй люті, обрушившись на солдатів з іншого боку. На тлі гулу битви їхні крики навряд чи можна було розібрати.
Справа була не в тому, що найближчі солдати, затягнуті в цей бунт, не підкорялися наказам рухатися назад, просто у них не було вибору. На них навалилася маса солдатів, сповзаючих вниз по схилу.
Люди внизу біля ігрового поля були спіймані в пастку і безпорадно наближалися до смертельних клинків охорони Джегана під тиском натовпу зверху, повністю поглиненого бійкою.
Келен глянула на хаос, що панував на ігровому полі і моргнула від побаченого. В руках у Річарда вже був лук. Стріла вже лягла на тятиву. Другу він затиснув у зубах.