Зброя, мікроби і сталь - [calibre 4.13.0]

їм цього не вдалося, як видно із облич більшості сучасних новоґвіней- ців і як підтвердили ретельні дослідження їхніх генів. Мій друг Вівор та всі інші новогвінейські верховинці помітно відрізняються від індонезійців, філіппінців та південних китайців своєю темною шкірою, густим кучерявим волоссям і формою обличчя. Більшість низовинців внутрішніх районів та південного узбережжя Нової Гвінеї схожі на верховинців, але трішки вищі. Генетики не змогли знайти притаманних австронезійцям генетичних маркерів в зразках крові новогвінейських верховинців.

Однак складніша картина склалася серед людності північного й східного узбереж Нової Гвінеї, архіпелагу Бісмарка та Соломонових островів, що лежать на північ і схід від Нової Гвінеї. За зовнішнім виглядом вони стоять десь посередині між верховинцями на кшталт Вівора й індонезійцями на кшталт Ахмада, хоч у середньому значно ближче до Вівора. Наприклад, мій друг Са- уакарі із північного узбережжя мав хвилясте волосся, середнє між Віворови- ми густими кучерями й Ахмадовим прямим волоссям, а шкіра в нього була трішки світліша за Віворову, але значно темніша Ахмадової. В генетичному плані мешканці архіпелагу Бісмарка, Соломонових островів та північного узбережжя Нової Гвінеї десь на 15% схожі на австронезійців і на 85% — на новогвінейських верховинців. Отже, австронезійці, як видно, дісталися до новогвінейського регіону, але не змогли проникнути в глибини острова і генетично змішалися на північному узбережжі та на островах із давнішою людністю регіону.

Сучасні мови розповідають фактично ту саму історію, але додають кілька деталей. У розділі 15 йшлося, що більшість новогвінейських мов, які називаються папуаськими, не пов’язані з жодною іншою мовною сім’єю світу. Всі без винятку мови новогвінейських гір, південно-західних та південно-центральних низовин Нової Гвінеї включно з узбережжям та внутрішніх районів північної частини острова належать до папуаської мовної сім’ї. Однак австронезійські мови побутують на вузькій смузі північного й східного узбереж. Більшість мов архіпелагу Бісмарка та Соломонових островів — австронезійські: папуаськими мовами говорять лише в ізольованих анклавах на кількох островах.

Австронезійські мови, які використовуються на архіпелазі Бісмарка, Соломонових островах та північному узбережжі Нової Гвінеї, споріднені як окрема підпідпідсім’я, яка називається океанською, із підпідпідсім’єю мов, якими розмовляють на Гальмагері та західному краї Нової Гвінеї. Цей мовний зв’язок підтверджує те, чого й варто було очікувати з одного погляду на карту: що носії австронезійських мов прибули в новогвінейський регіон через Гальмагеру. Особливості австронезійських і папуаських мов та ареали їх поширення на півночі Нової Гвінеї свідчать про довгі контакти між ав- стронезійськими прибульцями та папуасомовними місцевими жителями. Як австронезійські, так і папуаські мови регіону демонструють масовий вплив одна на одну на рівні лексики і граматики, через що інколи важко з’ясувати, чи деякі мови є засадничо австронезійськими, які зазнали впливу папуаських, чи навпаки. Мандрівник, який рухається від села до села по північному узбережжю або островах, які облямовують його, потрапляє із села, в якому розмовляють австронезійською мовою, до села, в якому користуються папуаською, а потім знов до села, мешканці якого говорять австронезійською — і без жодних генетичних змін на мовних кордонах.