Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів
- Автор: Біленчук Петро Дмитрович, Семаков Геннадій Семенович
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: МАУП
- ISBN: 966-608-683-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих закладів освіти, науковців, працівників правоохоронних органів і правозахисних організацій.
Найбільшу небезпеку становлять міжнародні групи убивць, що працюють за замовленням. Такі замовлення надходять до них через посередників, що мають злочинні зв’язки в різних країнах[32].
3. Легалізація злочинних доходів.
За відсутності досить ефективної взаємодії податкових і митних органів країн СНД важко налагодити боротьбу з легалізацією злочинних доходів через торговельно-закупівельні організації в країнах СНД. Злочинці, вивозячи кошти “чорним налом” чи у результаті укладання фіктивних угод, вкрай ускладнюють роботу контролюючих органів. Відмивання “брудних” грошей набуває характеру злочинного інсценування, тому що наслідки злочинного результату (надприбутки) подаються державній фінансовій системі як легально отримані доходи.
Спочатку ця тема виникла на тлі прибуткового наркобізнесу, але згодом вона поширилася на всі види транснаціональної злочинної діяльності. Термін неодноразово зустрічається в різних документах ООН, але одне з перших визначень “брудних грошей” запропоновано на Конгресі ООН у Гавані в 1990 році. Основними у відмиванні цих грошей є такі характеристики:
• приховування і маскування справжнього характеру джерела походження грошей, що мають кримінальне минуле;
• передача права власності на майно кримінального походження легальній організації чи приватній особі, що можуть обґрунтувати правомірність походження майна;
• перетворення форми власності (із кримінальним минулим) у некримінальну;
• дроблення великої суми та її вливання у фінансову діяльність в обсязі недекларованого характеру, тобто обсяг кримінальної суми “брудних” у минулому грошей розчиняється в обсязі серій дрібних угод;
• документована демонстрація легальності “брудних” у минулому грошей. Наприклад, для колишньої практики були характерні купівля виграшних лотерейних білетів, інсценування одержання спадщини від підставних багатих родичів та ін.;
• переказування грошей на рахунки різних осіб, а потім їхнє повернення у вигляді боргу, оплати реально не виконаних послуг;
• скуповування банківських платіжних документів і цінних паперів;
• використання рахунків на пред’явника;
• придбання нерухомості, а потім легалізована реалізація зі збільшенням вартості за рахунок прихованого включення кримінальних коштів;
• підставне співзасновництво спільних підприємств із подальшим експортом-імпортом капіталів за кордон чи, навпаки, у країну перебування;
• перекачування грошей через банки країн, що мають пільговий податковий режим (Гонконг, Люксембург, Ірландія, Швейцарія);
• використання банківських авізо.
Високорентабельним у плані відмивання “брудних” грошей є використання злочинними структурами офшорних зон, що є відпрацьованими за своєю технологією “податковими гаванями”. Офшорні зони забезпечують високу таємність вкладів і осіб вкладників, що дає змогу нагромаджувати там колосальні суми. В окремих країнах діють десятки тисяч офшорних підприємств різної спеціалізації. Для організації такої компанії в країнах СНД необхідно витратити всього від 300 до 1000 дол. Ще один із способів відмивання — відкриття тіньових комерційних структур, що інсценують легальну економічну діяльність, імітуючи прибутковість підприємств, і легалізують доходи за допомогою укладення “безтоварних договорів”. Продуктивним для відмивання є також такий спосіб: інсценування іноземних інвестицій від фірм за кордоном, в якій капітали формувалися зі злочинних джерел за кордоном чи усередині країни, в якій створювалося спільне підприємство. Створення й інвестування підприємств за кордоном, з переведенням туди устаткування і капіталів, дає змогу підготувати місце для можливої втечі.
В Україні у новому Кримінальному кодексі (2001 р.) введено ряд статей, які стосуються легалізації злочинних доходів (ст. 207-209, 212 та інші), вони виділені в окремому розділі VII “Злочини у сфері господарської діяльності”.
4. Комп’ютерні кримінальні операції з грошима на рахунках вітчизняних і іноземних банків. Проникнення в бази даних конфіденційної інформації.
32
Там само. — С. 27.