Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)
- Автор: Суворов Виктор
- Год: 2012
- Язык: украинский
- Год: ООО Издательство “Добрая книга”
- ISBN: 978-5-98124-561-9
- Переводчик: Олег Петрович Дрогомирецький
- Жанр: История
Электронная книга - «Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)». Краткое содержание книги:
Не зрозумів парашутист таких простих і всім зрозумілих сигналів. І тоді раптом настала проста і страшна ясність: не наш!
Тут би його і прибили, але врятував шолом. По ньому хоч молотом стукай. Так що пару раз граблями по тому шолому, що дитячим брязкальцем.
Дуже вчасно військові підскочили на ГАЗ-БЗ, люд відігнали, а йому: руки за голову! І показали, як. Зрозумів прибулець. Дурний, а розуміє.
Добре, що зброї на ньому немає. Тільки кобура порожня.
– Перестріляю всіх, - радянський капітан кричить. - Хто пістолет смикнув? Повернути!
Прибулець в ліве зап'ястя пальцем тицяє: мовляв, і годинника непогано б віддати.
3
3 травня 1960 року уряд США оголосив, що американський літак, який займався збором наукової інформації у високих шарах атмосфери, збився з маршруту і пропав десь у горах Туреччини. За кілька хвилин до втрати зв'язку пілот повідомив, що в нього проблеми з кисневим приладом. Того ж дня керівництво НАСА влаштувало прес-конференцію. Було висловлено припущення, що літак упав у озеро Ван. Але не виключений і інший варіант: від нестачі кисню пілот знепритомнів, а літак міг полетіти в будь-який бік, хоч в Африку, хоч в Індійський океан.
5 травня Микита Хрущов, виступаючи на сесії Верховної ради, заявив: так ні ж, не наукою тут пахне, громадяни-товариші, а шпигунством. До нас він залетів. Збили ми його, сердешного.
Коли рано вранці 1 травня 1960 року загадковий порушник з'явився знову, він був збитий першою ракетою. 11 травня в Москві в шаховому павільйоні Центрального парку культури і відпочинку імені М. Горького для загального огляду були виставлені рештки збитого літака-шпигуна.
І тоді 6 травня американці оголосили: пілот заблукав.
Микита Хрущов оглядає спорядження пілота U-2 Пауерса на виставці решток збитого літака-шпигуна у шаховому павільйоні Центрального парку культури і відпочинку імені М. Горького у Москві (травень 1960 року).
Тут Хрущов 7 травня і врізав: живий він, пійманий, у всьому зізнався.
Один з експонатів виставки, голка з отрутою, виявлена в екіпіруванні збитого пілота.
4
Начальник Головного розвідувального управління Генерального штабу (ГРУ ГШ) генерал армії Сєров Головнокомандувачу ППО країни Маршалу Радянського Союзу Бірюзова:
- Сергій Семенович, твої-то молодці майстерно спрацювали. А чи правда, люди базікають, що першою ракетою?
- Правда. - Висловився тут маршал якимось соромітньо, сплюнув і додав: - Чиста правда. Тільки не вся.
5
Бойова тривога 2-му дивізіону 57-ї зенітно-ракетної бригади була оголошена одночасно з усіма зенітно-ракетними бригадами і полками 4-ї окремої армії ППО. Командир дивізіону на перепідготовці. Замість командира - начальник штабу майор Воронов Михайло Романович.
Привести дивізіон в готовність - секунди. Ступінь - найвища. Але проходить година - ціль не з'являється. Проходить друга. Потім - третя. І хочеться спати. Підняли он як рано. Але мовчать телефони.
Раптом задзвеніли, заторохтіли відразу всі чотири - від сусідів, з КП корпусу, зі штабу армії, з Москви: ціль іде на вас! Точніше - поруч з вами! По самому по краєчку! Якщо в зону потрапить, - задушити! розтрощити! знищити! До бісової матері! До чортової бабусі!
Далі нецензурними фразами, але все про те ж: не сміють крила чорні над Батьківщиною літати! Мать його перемать.
А порушник іде по самій межі зони обстрілу, начебто знаючи, де вона, або відчуваючи її. Як на гріх - наші винищувачі в повітрі.
Виконавець обов'язків командира дивізіону майор Воронов у телефонну слухавку на КП зенітно-ракетної бригади: так приберіть їх до біса, працювати заважають.
З КП зенітно-ракетної бригади на КП корпусу ППО: приберіть цих...! Далі щось про маленьких комах, які передаються від однієї людини іншій під час статевого акту.
І раптом - порушник у зоні вогню.
Майор Воронов:
- Ціль 8630. Три ракети. Пуск.
Лейтенант Фельдблюм ударив пальцем по першій кнопці, по другій, по третій.
- Перша пішла!
Стійте. Давайте зупинимося. Зізнайтеся, поклавши руку на серце: ви ж бачили, як сходить з направляння зенітна ракета В-750?
Ні? Не бачили?
Так ось, вона сходить ривком з ревом, гуркотом і скреготом. І просто на очах набирає швидкість. Звук ракети гавкітливий, як у надзвукового винищувача.