Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Рогнеда - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Рогнеда

Электронная книга - «Рогнеда». Краткое содержание книги:

«Рогнеда» – роман-сказання про вродливу та гордовиту полоцьку княжну. Все, здавалося б, обіцяло їй любов, обожнювання і щастя. Але ці надії рухнули водномить, коли красуня Рогнеда опинилася в потоці бурхливих подій та суперництва двох рідних братів – Ярополка і Володимира Святославичів, коли виклично-гордо відмовила Володимиру, ще й назвала його зневажливо «сином рабині». Таких образ Володимир не прощав нікому…
1 ... 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Перейти на страницу:
В літо 6368 [860]. В літо 6369 [861]. В літо 6370-го [862]. І прогнали варягів за море, І не дали їм дані, І почали самі в себе володіти; І не було в них правди, І повстав рід на рід, І були усобиці в них, І самі між собою воювати почали. І сказали: «Пошукаємо самі в себе князя, І щоб володів нами, І судив по ряду, по праву». І пішли за море до варягів, до русі, І звалися-бо ті варяги русь. Інші так само зовуться свеї. Інші – урмани, аньгляне, Інші – готи, – от так і ці [прозивалися русь]. І сказали русь, чудь, словени, кривичі і весь: «Земля наша велика і багата, А наряду нема в ній; Ідіть княжити і володіти нами». І зібралися три брати з родами своїми, І взяли з собою всю русь, І прийшли найперше до словінів, І поставили город Ладогу, І сів найстарший, Рюрик, в Ладозі, А другий, Синеус, – на Біліозері, А третій, Трувор, – в Ізборську. І од тих варягів прозвалась земля Руською. І як минуло два роки, помер Синеус І брат його Трувор… І прийняв Рюрик всю владу один; І прийшов до Ільмера, І поставив город над Волховом, І назвав його Новгород, І сів тут княжити, І роздавав мужам своїм волості, І город ставив, тому – Полтеск, тому Ростов, другому – Білоозеро. І в тих городах варяги були нахідники, А перші посельці в Новгороді – словени. А в Полоцьку – кривичі, в Ростові – меряни, на Біліозері – весь, на Муромі – мурома, І всіма ними володів Рюрик. І було у нього двоє мужів не його племені, Але бояри – Аскольд і Дір. І відпросилися вони до Цареграда з родом своїм. І пішли по Дніпру, І, йдучи мимо, уздріли на горі город І запитали кажучи: «Чий се город?» І відповіли вони: «Було три брати, Кий, Щек, Хорив, І поставили вони город цей, І згинули. А ми роду їхнього, сидимо тут І платимо данину козарам». І осталися Аскольд і Дір в городі цьому, І багато варягів зібрали І почали володіти польською землею. А Рюрик княжив у Новігороді».

Вже відзначили 1150-ліття Новгорода (офіційною датою заснування міста вважається 859-й рік). Як тільки місто не звалося за ці одинадцять з половиною століть: Старий город, Новий город, Новгород (до 1999-го року) потім урочисто-піднесено – Великий Новгород (його сьогоднішня офіційна назва). А ще ж була Новгородська республіка (ліквідована московським царем Іваном III в 1478 році), за незалежності місто врочисто і з великою повагою називалося (хоч шапку при цьому знімай та в пояс кланяйся): Господин Великий Новгород. (У скандинавських сагах це – Хольмгард.)

Сьогодні про Новгород пишуть, що це – місце покликання літописного Рюрика та зародження руської державності. Мабуть, так воно і є.

Край той здавна називали Новгородською землею, або ще – Новгородською Руссю. Особливістю Новгорода є те, що він завжди був і залишається розділеним на дві частини – Торгову і Софійську сторону, кордоном між якими є ріка Волхов.

Раніше це було не просто поділом географічного характеру, суперництво жителів Торгової і Софійської сторін нерідко призводило до сутичок на мосту через ріку. Середньовічне місто склалося на місці значно ранішніх поселень біля джерел Волхова та Ільменя.

У VIII ст. це був центр кількох поселень Приільмення, з IХ – ХII ст. столиця, а потім друге за значущістю після Києва місто, центр Новгородської республіки, що була підкорена Московським князівством у 1478 році.

В давнину на місці Новгорода було «старе місто» ільменських слов’ян.

За Іпатіївським літописом «Словене же седоша около озера Илмера и прозвалася своїм именем и сделаша город и нарекоша Новгород».

Новгородський (не датований) літопис:

«Во времена же Кыева и Щека и Хорива новгородстии людие, рекомии Словени и Кривици, и Меря: Словене свою волость имели, а Кривици свою, а Мере свою, кождо своимь родомь владяше…»

Край був глухим, лісистим – хащі майже непрохідні, всюди болота… А в болоті звісно хто живе – дідько.

Володимир, хоч і носив батькове ім’я Святославич, але не належав до шлюбних дітей Святослава – був бастардом, байстрюком. Незаконнонародженим. Так би мовити, сином другого ґатунку (першого були Ярополк та Олег). А будучи незаконним нащадком, гостро переживав з цього приводу вже змалку.

1 ... 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)