День Незалежності
- Автор: Масляк Петро
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Геопринт
- Жанр: Альтернативная история
Электронная книга - «День Незалежності». Краткое содержание книги:
До речі, розрахунки деяких фізиків-теоретиків показують, що Всесвіт, можливо, складається з двох накладених один на одного і пов’язаних між собою світів. Кожний із них співпадає всіма своїми точками з іншим і є ніби його тінню. Це два види матерії: звичайна і так звана тіньова, слабо пов’язана з першою. На Землі існують окремі території, де ці світи можуть співіснувати, народжуючи при цьому таких собі двійників, котрі діють у двох світах одночасно. До таких територій, де можуть виникати подібні явища, і належать Україна, і, зокрема, Київ.
Власне, подібне явище саме й замальовується у творі академіка Петра Масляка «День незалежності», який вийшов у київському видавництві «Геопринт». Крім того, автор у захопливій художній формі розглядає, яким чином зміна минулого-майбутнього може відбитися на долях України й українців. За сюжетом президент України та його «друг»-олігарх одночасно «замовили» один одного. Для виконання замовлень задіяні два найкращі спеціалісти (міжнародний кілер і український снайпер). Принагідно виявляється, що ці люди існують ніби у паралельних світах, інколи втілюючись однією душею у двох тілесних оболонках. Хто ж зі снайперів виявиться спритнішим у змаганні, де на кону — життя людей?
Про це і ще про багато чого цікавого можна дізнатися, прочитавши роман П. Масляка. Він написаний у жанрі гостросюжетної реалістичної фантастики. Щодо автора цього роману, то помічено, що пророцтва і наукові передбачення професора Петра Олексійовича Масляка мають магічну силу збуватися. Науковий аналіз вченого, його інтуїція й навіть пророчі сни створюють неповторний колорит роману. Можливо, читач раптом почне впізнавати в придуманих письменником персонажах конкретні історичні особи, а також події й явища українського сьогодення, що саме і відрізняє реалістичну частину цього твору. Книжка «нашпигована» глибоким знанням природи, сучасних технологій і людської психології, маловідомими фактами з історії та географії, філософськими афоризмами і політологічними узагальненнями, а також життєрадісним гумором.
Події роману відбуваються в сучасній Україні. Все справжнє: Дніпро, Київ, вулиці, установи, гуртожитки, навіть автобусні маршрути. Реальні люди: чоловіки й жінки, студенти й пенсіонери, міліціонери й дачники. Реальна і ситуація: до влади прийшло чергове політичне угрупування, і між переможцями починаються «розбірки». Але чи дійсно всі ті люди й ситуації настільки реальні? Адже дія роману відбувається не сьогодні, а десь у майбутньому. Саме туди переміщується на своїй «машині часу» геніальний вчений Хома. То якою буде наша країна в майбутньому, який шлях обере? Над цим пропонує замислитися автор роману «День Незалежності», що вийшов у видавництві «Геопринт» та Бібліотеці інтернет-порталу «Народний оглядач» і вже з’явився у книжкових магазинах не тільки столиці, а й інших містах України.
Петро ОЛАР, кінорежисер
- З цього і треба було починати. Попередньо спланована акція. Як мінімум за тиждень він вже знав, що зникне.
- Очевидно.
- Які версії?
- Хома спланував, геніально, як завжди, свою втечу, але як він це зробив, не зрозуміло. Ніякої, навіть найменшої, зачіпки, немає.
- Так не буває. Просто в нас мало даних для обгрунтованих висновків. Треба шукати і знайти цю дівчину. Я думаю, що це не складно. Є Київ, є студентка, є почерк. Питання часу. Я сам дам відповідне розпорядження.
- Товаришу генерале, у тих листах є ще одна зачіпка, яка може виявитися визначальною. Дівчина навчається спеціальності, яка пов’язана з дизайном. Можливо, це один з університетів відповідного профілю або факультет. Та й почерк у неї до певної міри відображає її мистецьке спрямування.
- Ну, так ми вже немало знаємо. Як на мене, знайти цю студентку зовсім нескладно. Завтра, 25 серпня, мусимо попотіти. Тим більше, що студенти все ще на канікулах. Але ж є власноручно заповнені ними особові справи, контрольні і практичні роботи, курсові, бакалаврські і магістерські і таке інше. Щоправда, 25 серпня - вихідний день. Одні ускладнення. Хоча, з точки зору технології зникнення, саме святкові й вихідні дні - найближчі до ідеальних. Хома правильно вибрав час. Або це хтось зробив за нього. В мене в голові зараз звучить його улюблена фраза: тут зв’язок між цим Всесвітом і наступним.
- А взагалі-то, - полковник почесав носа. - Ця дівчина може бути і старшокласницею чи абітурієнткою. Проте вона однозначно бажає стати дизайнером і вже десь цьому вчилася. Можливо, в школі чи в якомусь гуртку. Це з листів чітко видно, а от, що вона студентка - не сказано. Слово «дизайн» постійно звучить. Хоча, знову ж таки, вона може бути гуманітарієм будь-якого профілю і просто захоплюватися одним з видів дизайну. Мати, так би мовити, хобі.
- А його листи знайшли? - запитав генерал, коли машина вже їхала вулицями Львова.
- Немає. Якщо він їй і писав, то листи в цієї панянки. Хоча фрагменти могли б знаходитись в Хоми вдома або в його лабораторному сейфі. Але нічого не виявлено.
- Ну, що ж, - спохмурнів генерал. - Зараз ти ознайомиш мене з ситуацією на місці, потім розробимо план наших подальших кроків.
Пройшов місяць, а слідство у справі Ореста Хоми, як і раніше, не просунулося ні на крок. Суптело сидів у своєму кабінеті на вулиці Володимирській в Києві, коли в двері постукали.
- Дозвольте, товаришу генерале? - зазирнув зовсім молодий майор.
- Заходьте.
- Я у справі Хоми.
- Сідайте.
Майор сів і розгорнув папку. В ній лежало лише декілька аркушів формату А-4. Він узяв верхній і почав.
- Взагалі-то якась незрозуміла історія виходить, - доповідав майор. - Ми перевірили гурток ландшафтного дизайну (це виявляється нині дуже модна спеціальність) в одній зі шкіл Печерська. Там навчаються в основному старшокласники. Всього два хлопці, а всі інші дівчата. Але серед цих юнаків і юнок затесалася дівчинка 8 років. Закінчила другий клас. Таке гарненьке дівча, відмінниця, спортсменка. Батьки, видно, не шкодують грошей на всебічний розвиток і виховання дитини. Наш графолог як подивився на почерк цієї дитини, так і остовпів. Це, каже, вона писала ті листи до Хоми. Тільки, як би це сказати. Вона і не вона.
- Що це означає? - розсердився генерал. - Доповідай чітко і зрозуміло.
- Листи писала ця дівчинка, але, здається, старша десь років на 10-15.
- Якась чортівня виходить. Невже Хома на дітей переключився? Педофільства за ним ніколи не помічали. А ця дівчинка щось про Хому чула? Чи може її батьки щось про нього знають?
- Нічого про таку людину не чули. Як то кажуть, ні сном ні духом.
- Візьміть незалежного графолога. Скличте, врешті-решт, консиліум цих графоманів, чи то пак, Господи прости, графологів.
- Ми це вже зробили.
- Ну і що ж?
- Кожен окремо і всі разом впевнені, що ці листи писала ця дівчинка. Тільки старша. Тобто, таким має бути її почерк, коли вона стане дорослою жінкою. Нині, виявляється, розроблено відповідні комп’ютерні програми, які дозволяють доволі точно визначити трансформацію почерку людини з роками.
«Дійсно повна нісенітниця виходить, - задумався генерал. - Хіромантія якась. Гадання по руках і на каві». - Є ще щось?
- Нічого більше.
- Ви вільні. Ні, чекайте. А хто керує тим гуртком? Його ви опитали?
- Звичайно, товаришу генерале. Керує доцент Київського інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. Раніше гурток працював при цьому інституті, а потім його перевели до однієї зі шкіл району.
- Чому?
- Була вимога районного відділу освіти. Хотіли тримати увесь навчально-виховний процес під своїм безпосереднім керівництвом і опікою.