День Незалежності
- Автор: Масляк Петро
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Геопринт
- Жанр: Альтернативная история
Электронная книга - «День Незалежності». Краткое содержание книги:
До речі, розрахунки деяких фізиків-теоретиків показують, що Всесвіт, можливо, складається з двох накладених один на одного і пов’язаних між собою світів. Кожний із них співпадає всіма своїми точками з іншим і є ніби його тінню. Це два види матерії: звичайна і так звана тіньова, слабо пов’язана з першою. На Землі існують окремі території, де ці світи можуть співіснувати, народжуючи при цьому таких собі двійників, котрі діють у двох світах одночасно. До таких територій, де можуть виникати подібні явища, і належать Україна, і, зокрема, Київ.
Власне, подібне явище саме й замальовується у творі академіка Петра Масляка «День незалежності», який вийшов у київському видавництві «Геопринт». Крім того, автор у захопливій художній формі розглядає, яким чином зміна минулого-майбутнього може відбитися на долях України й українців. За сюжетом президент України та його «друг»-олігарх одночасно «замовили» один одного. Для виконання замовлень задіяні два найкращі спеціалісти (міжнародний кілер і український снайпер). Принагідно виявляється, що ці люди існують ніби у паралельних світах, інколи втілюючись однією душею у двох тілесних оболонках. Хто ж зі снайперів виявиться спритнішим у змаганні, де на кону — життя людей?
Про це і ще про багато чого цікавого можна дізнатися, прочитавши роман П. Масляка. Він написаний у жанрі гостросюжетної реалістичної фантастики. Щодо автора цього роману, то помічено, що пророцтва і наукові передбачення професора Петра Олексійовича Масляка мають магічну силу збуватися. Науковий аналіз вченого, його інтуїція й навіть пророчі сни створюють неповторний колорит роману. Можливо, читач раптом почне впізнавати в придуманих письменником персонажах конкретні історичні особи, а також події й явища українського сьогодення, що саме і відрізняє реалістичну частину цього твору. Книжка «нашпигована» глибоким знанням природи, сучасних технологій і людської психології, маловідомими фактами з історії та географії, філософськими афоризмами і політологічними узагальненнями, а також життєрадісним гумором.
Події роману відбуваються в сучасній Україні. Все справжнє: Дніпро, Київ, вулиці, установи, гуртожитки, навіть автобусні маршрути. Реальні люди: чоловіки й жінки, студенти й пенсіонери, міліціонери й дачники. Реальна і ситуація: до влади прийшло чергове політичне угрупування, і між переможцями починаються «розбірки». Але чи дійсно всі ті люди й ситуації настільки реальні? Адже дія роману відбувається не сьогодні, а десь у майбутньому. Саме туди переміщується на своїй «машині часу» геніальний вчений Хома. То якою буде наша країна в майбутньому, який шлях обере? Над цим пропонує замислитися автор роману «День Незалежності», що вийшов у видавництві «Геопринт» та Бібліотеці інтернет-порталу «Народний оглядач» і вже з’явився у книжкових магазинах не тільки столиці, а й інших містах України.
Петро ОЛАР, кінорежисер
- Буде виконано, товаришу полковник.
Чекаючи машину, полковник Колодюк відкинувся на спинку крісла, задумливо потер повіки. Потім почав шукати телефонну трубку. Щоб її знайти, змушено натиснув кнопку бази і аж підскочив, коли трубка озвалася в нього під сідницями. Колодюк витягнув її і набрав київський номер генерал-лейтенанта Суптела.
- Іване Федоровичу, вибачте за ранній дзвінок, але тільки що отримав повідомлення про зникнення з лабораторії Ореста Хоми. Я не міг не зателефонувати.
- Ха-ха! - Колодюк уявив, як Суптело у своїй манері саркастично похитує головою. - Ось тобі й свято. А я намилився сьогодні з онуками на парад. Рік їм обіцяв. Хай тобі грець! Як він міг зникнути?
- Навіть не уявляю собі.
- Знаєш що, негайно їдь до лабораторії і особисто все перевір на місці. Не в управління, а в лабораторію. І одразу ж доповідай. Запитання є?
- Запитань немає. Буде виконано.
Крізь жалюзі в кімнату на третьому поверсі дачі генерал-лейтенанта Суптела у Віті-Поштовій під Києвом пробивалося примарне ранкове світло. Генерал думав про те, що він вже надто старий для такої роботи і пора йому йти на заслужений відпочинок. Він уже підготував собі заміну в особі молодого генерал-майора Демідіона, який нещодавно захистив докторську дисертацію. Створений і випестуваний ним підрозділ, науково-методичне управління СБУ, перейде в гарні руки. Генералові страшенно хотілося кинути все і просто сьогодні ж поїхати на кілька тижнів до Іспанії. Але не вийде. Відпустка за планом починалась наприкінці вересня, і він подумав, що може це й на краще. Адже тоді на улюбленому ним узбережжі Коста-Браво вже трохи спаде спека, а Середземне море буде мати температуру води, «що лікар прописав». Суптело вирішив, що вже досить себе заводити і повернувшись на грішну землю, побачив, як заворушилася в ліжку дружина, виставивши з під ковдри свої вкриті варикозними венами ноги. Все це викликало новий напад мрійливості в генерала, який одразу згадав чарівну перекладачку, яка нещодавно працювала з німецькою делегацією. Він на мить уявив свою поїздку на Коста-Браво не з дружиною, а з тією гарненькою перекладачкою. Тріпнувши головою, генерал почав чекати дзвінка Колодюка, перебираючи в голові найрізноманітніші варіанти причин зникнення Ореста Хоми.
В свої шістдесят років Суптело був не лише генералом, але й доктором фізико-математичних наук. В СБУ він прийшов з Інституту теоретичної фізики Академії наук України. У 33 роки захистив докторську дисертацію, де намагався теоретично обгрунтувати деякі незрозумілі й багато в чому містичні речі, що вихлюпнулися на сторінки газет і часописів тими роками. Зустрівши спротив і навіть ігнорування своїх академічних колег, він почав шукати підтримки за межами офіційної науки і зовсім несподівано знайшов її у Службі безпеки країни. Виявилося, що там ще за часів Радянського Союзу накопичилися цілі вагони інформації, яку не можна було пояснити з традиційних наукових позицій. У цьому сенсі тема і сам зміст його докторської дисертації стали для «контори» справжньою знахідкою. СБУ запропонувала Суптелу організувати і очолити відповідний напрям досліджень. Поміркувавши, він погодився.
«Доповідати голові СБУ про зникнення Хоми, чи зачекати ще?» - думав Суптело.
Голова СБУ, генерал армії Левчук був доволі крутою людиною. Він швидко запалювався, але так само швидко й «відходив».
«Доповім, коли Колодюк дасть гарантоване підтвердження зникнення Хоми», - подумав Іван Федорович, потягуючись і позіхаючи.
Суптело сам рекомендував Хому, підтвердив актуальність теми його досліджень, а Левчук «вибив» приміщення і фінансування. І ось тепер, коли Орест пропав, у генерала могли виникнути різні неприємності й ускладнення.
Колодюк для Суптела почав відслідковувати Ореста ще коли той, студент Львівської політехніки, переміг у Всесвітній студентській олімпіаді з фізики. Тоді Колодюк довідався, що Хома, який закінчив школу в Самборі, послідовно переміг у 9, 10 і 11 класах на Всеукраїнських учнівських олімпіадах з математики, фізики й хімії. Його посилено «сватали» навчатись до Московського університету імені Ломоносова, обіцяючи окрему кімнату в гуртожитку, підвищену стипендію, а по закінченні - роботу в найпрестижнішому НДІ Росії. Але Хома навідріз відмовився, обравши для отримання вищої освіти Львівську політехніку. Після перемоги на Всесвітній студентській олімпіаді з фізики в Сінгапурі, йому запропонували навчання в американському Гарварді з перспективою отримання громадянства у США і створення «під нього» відповідної лабораторії. Але Хома не пристав і на цю пропозицію.