Забуті історії міст: як багатство та культурний розвиток здобуваються толерантністю
- Автор: Турунен Ари
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7192-91-5
- Переводчик: София Цисарева
- Жанр: История
Электронная книга - «Забуті історії міст: як багатство та культурний розвиток здобуваються толерантністю». Краткое содержание книги:
Для широкого кола читачів, передусім тих, хто цікавиться різноманітними питаннями історії.
ISBN 978-617-7192-91-5
© Переклад. С. Цисарева, 2018
© Видавництво Анетти Антоненко, 2018
© Ніка-Центр, 2018
© Серія «VIAE HUMANAE». Ніка-Центр, 2009
Членство в Мусейоні було значним привілеєм. У синоді не гаяли час на розподіл обов’язків — натомість мислили глобально, без упереджень. Свобода думок була безмежною, а про засоби до існування турбуватися потреби не було. Ератосфен писав комедії та вірші, але, крім цього, захоплювався також математикою та географією. Він дослідив багато негрецької літератури і першим піддав сумніву грецьке уявлення про варварів. Він заявив, що винятковість народжується не національністю, а коли ти здатний на щось виняткове.
Ератосфен уважав, що океани світу поєднані між собою, що довкола Африки можна пройти на кораблі, а до Індії — потрапити, якщо плисти з Іспанії на захід. Ератосфен обрахував відстань від Землі до Сонця та точно виміряв тривалість року. Також він вірив, що Земля кругла. Ба більше, у 240 р. до н. е. Ератосфен геніальним чином порахував окружність Землі за допомогою вимірювальних палиць. Одна з них знаходилася в Александрії, інша — на півдні, у місті Сієні (зараз Асуан). У день літнього сонцестояння він виміряв кут падіння тіні, яку відкидала палиця в Александрії. Після цього він виміряв відстань між Александрією та розташованою приблизно у зоні тропіків Сієною, де Сонце не давало тіні від палиці. У такий спосіб Ератосфен визначив, що окружність Землі дорівнює 39 690 км, тобто помилився лишень на кілька сотень кілометрів, оскільки правильна величина — 40 075 км. Він помилився через те, що Сієна розташовувалася не точно у зоні тропіків.
Ератосфен свого часу помітно вплинув на розвиток географії. Власне, він першим ужив слово «географія» (geo graphein). Він склав першу карту, побудовану на основі системи координат із меридіанів і паралелей. Триста років по тому інший александрієць, Клавдій Птолемей, склав іншу революційну карту з такою ж геніальною системою координат. Від уявного центрального меридіана на захід і схід перспектива змінюється, а меридіани набувають форми еліпса. Оскільки еліптичні лінії описували всю Земну кулю, карта Птолемея давала змогу просторово уявити світ, що лежить за горизонтом. На карті Птолемея досліджена частина світу включала на заході Канарські острови, а на сході — узбережжя Китаю. Спостереження Птолемея, що від Канарських островів на захід до Китаю відстань є такою самою, як і на схід, пізніше зацікавило Колумба, який через помилки перекладу вважав відстані, зазначені Птолемеєм, меншими.
Птолемеєві були відомі обчислення Ератосфена, проте вважається, що його карта подає Землю в чотири рази меншою, ніж насправді. Утім, на думку дослідниці Ірини Фішер, проблема полягає у хибних інтерпретаціях і помилках перекладу: Птолемей користувався одиницею вимірювання «стадій», більшою від тої, яку використовував Ератосфен.
Великий крок було зроблено також у галузі медицини. На це вплинула довга історія бальзамування небіжчиків у Єгипті, що сприяла дослідженням людського тіла. Утім, вивчення анатомії уможливилося лишень в Александрії, оскільки в інших регіонах Середземного моря розчленування тіл померлих було заборонено. У ІІІ ст. до н. е. двоє александрійських лікарів, Герофіл та Ерасістрат, дістали дозвіл на розтин трупів злочинців. У грецькій мові бракувало слів для опису всіх їхніх анатомічних знахідок. Герофіл відкрив нерви, виокремивши рухові та сенсорні нерви, порожнини головного мозку, рогівку та сітківку ока. Він уперше точно описав функції печінки і зробив перші дослідження функцій підшлункової залози, яєчників, маткових труб і власне матки. Герофіл сформував основне уявлення про ембріон людини, про температуру та пульс. Також він написав довідник для акушерів, завдяки чому вдалося значно знизити ризики під час народження дитини.
Другий лікар, Ерасістрат, також вивчав людину в межах системи природничих наук. Він проаналізував склад крові та природу дихання, функції серця, печінки, кровоносних судин і нервів. Ерасістрата можна назвати засновником фізіології. Третій лікар, Філін Коський, своєю чергою, наполягав на нагальній потребі розвитку експериментальної медицини. На його думку, правильні дані можна отримати лише шляхом дослідів, відслідковуючи, які обставини вплинули на стан людини. У певному сенсі Філін Коський говорив про синдроми, тобто сукупності симптомів.