Одержимість

— Непоганий монолог, — впевнено сказала я, — І що Ви мені всім цим хотіли сказати? Що я погань, і не маю права любити? Чи я винна в тому, що хотіла бути щасливою з ним, створити з ним сім'ю, але потім раптом виявилося, що у нього все це є? Так, я не відразу знала про те, що він одружений, але, коли дізналася, а це він мені сам сказав, так от, коли дізналася, то я вже не могла зупинитися і повернути назад. Це правда. Але, якби він сказав, що Ви для нього важливіше за мене, то, повірте, я би не тримала його. Він доросла людина і може сам зробити вибір, я не збираюсь конкурувати з Вами, повірте. Я не скажу, що мені буде легко, і я його просто так викину зі свого серця, це буде неправдою, але якщо він вирішить так, то так і буде.

Я встала і повернулася до мольберта, але руки тряслися, і малювати я не могла, хоча робила вигляд, що абсолютно спокійна. Вона теж встала і підійшла до мене.

— Послухай, Аню. Тебе ж Анею звуть? Так ось, Аня, я прийшла сюди не з'ясовувати стосунки. Оскільки це просто безглуздо. Справа в тім, що сьогодні я отримала розлучення. Ми вже більше року не живемо разом. У мене своє життя, у нього, як виявилося, своє. Я навіть рада за нього, що він не залишився один. Чому у нас все зруйнувалося, я не буду тобі розповідати, бо ти ще маленька для такого. І я хочу, щоб ти знала, що ти тут зовсім ні при чім, просто так збіглося. А мій монолог, як ти висловилася, був для того, щоб переконатися в щирості твоїх почуттів. І я в тобі не помилилася, головне, щоб тепер не помилилася ти. — вона повернулась і, не сказавши більше ні слова, зібралася йти.