Смерть у кредит

Я був змушений їй усе повторити… Заприсягтися своєї власною головою, що цей «Завзятий» пропав, розвалився, прогнив, як зовні, так і зсередини! У всій його оболонці не залишилося жодної цілої нитки!.. І каркас, і гондола… це лише брудне клоччя… Жалюгідні уламки… абсолютно невідновні!..

Поки я все це говорив, вона все більше засмучувалася! Зате тепер вона мені довіряла, переконалася, що я її не дурю… Знову повернулася до своєї сповіді!.. І все докладно мені розповіла… З дня їхнього весілля… Коли вона була ще акушеркою, дипломованою за першим розрядом!.. Як вона допомагала Куртіалю готуватися до польотів… Через нього і його кулю вона відмовилася від власної кар'єри! Тільки щоб не залишати його на жодну секунду!.. Вони здійснили на повітряній кулі свою весільну подорож!.. Перелітали з одного ярмарку на інший!.. Тоді вона ще підіймалася разом зі своїм чоловіком… Вони добралися так до Берґамо в Італії… Навіть до Феррари… і до Трентино побіля Везувію… Мірою того як вона виливала мені свою душу, я починав розуміти, що ця жінка напевно захоче зберегти «Завзятий»!.. і ярмарки теж!.. Усе це мало існувати далі!.. до того ж для цього був хороший привід, абсолютно безперечний… Плата за будинок!.. Будиночок у Монтрету… Вони повинні були ще виплатити залишки боргу за шість місяців за векселями… Куртіаль більше не приносив грошей… Вони вже затримали виплату земельного податку на два з половиною місяці… Вона говорила про цю ганьбу тремтливим голосом… Це навело мене на думку, що плату за нашу контору він теж затримує!.. А за газ?.. А телефон!.. Про це й годі говорити!.. Цього разу, напевне, матимемо клопіт з друкарем… Було очевидно, що це прокляте поріддя Тапоньє зуміє владнати справу на свою користь! він накладе арешт на наш заклад… Одержить його задарма!.. Справу було вирішено!.. він був наймерзеннішим з усіх!.. Ми добряче влипли!.. Я знову відчув увесь трагізм свого становища, всю лавину негараздів, що невтримно накочувалась на мене… Все було перекреслено — наше майбутнє і наші мрії!.. Ілюзій більше не залишалося!.. Стара лялька щось там хрипіла у свою вуаль!.. врешті позіхнула й вмостилася трохи зручніше!.. Зняла капелюшок!.. Я впізнав її з портрета та опису де Перейра… Але все-таки був подивований… Він розповідав мені про її вуса… які вона не хотіла видаляти… Виявилося, він не жартував!.. Вони почали рости одразу після операції… їй видалили одним махом обидва яєчники і матку!.. Спочатку думали, що це апендицит… але, коли розкрили очеревину, то виявили величезну фіброму… Її оперував сам Пеан…